Класифікація соціальних законів – виділення певних типів та видів соціальних законів за критеріями їх розмежування. Кожна сфера діяльності має певні типи соціальних законів: 1) всезагальні, які розкривають сутність процесів становлення, розвитку, занепаду й зміни всіх суспільно-економічних формацій і охоплюють усі підсистеми суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, політичних, духовних, культурних, ідеологічних тощо). До них належать закон домінантної ролі суспільного способу виробництва (єдності продуктивних сил та економічних
відносин) у розвитку суспільства, закон прискореного розвитку людської цивілізації та ін.; 2) загальні закони, що діють у кількох суспільно-економічних формаціях і охоплюють не всі підсистеми суспільних відносин – закон послаблення позаекономічного примусу до праці безпосереднього працівника, який діє в межах рабовласництва, на етапі занепаду феодалізму й капіталізму і охоплює здебільшого сферу економічних і правових відносин відповідно до закону посилення економічного примусу до праці та ін. Відповідно до критерію способів реалізації та вияву виділяють динамічні й статичні соціальні закони. Перші
відображають сталі, суттєві й спільні зв’язки між суспільними явищами і процесами жорстко, другі – ті ж зв’язки, але з певним ступенем імовірності. Залежно від сфер дії і пізнання розмежовують: 1) онтологічні закони (розкривають специфіку економічної діяльності людей); 2) аксіологічні (розкривають сталі, суттєві та інші зв’язки в процесі формування духовних, культурних, ідеологічних цінностей людей); 3) гносеологічні (розкривають сталі, внутрішньо необхідні та інші зв’язки у сфері пізнавальної діяльності). Залежно від форм зв’язку розрізняють соціальні закони, що виражають: 1) інваріантне співіснування соціальних явищ і процесів (якщо відбувається явище А, то обов’язково відбувається і явище Б); 2) закони функціонування, тобто закони, які встановлюють функціональну залежність між соціальними явищами та процесами і забезпечують збереження і зміцнення соціальної системи. Такі закони, з погляду розвитку суперечності, охоплюють лише фази тотожності та відмінності; 3) закони розвитку, які зумовлюють зміну структури соціальної системи, перехід від менш досконалої до більш досконалої структури.
