Колективна власність на землю – самостійна, поряд з державною та приватною, форма власності на землю, введена Земельним кодексом України в редакції ні і 13.III.1992. Суб’єктами права К. в. на з. є юридичні особи: колективні сільськогосподарські підприємств 1.1 сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Однак громадяни – члени зазначених юридичних осіб вважаються співвласниками землі,
що знаходиться в їх колективній власності. Розпорядження земельними ділянками, що є колективною власністю громадян, здійснюють загалі, ні збори колективу співвласників. Кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього мас право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості) у розмірі середньої земельної частки. Право на земельну частку може бути передано у спадщину в порядку і на умовах, передбачених цивільним законодавством щодо успадкування майна, та статутом відповідного колективного підприємства. За відсутності спадкоємців переважне право на земельну частку мають члени цих підприємств, кооперативів і товариств. У разі продажу власником своєї частки переважне право на її купівлю мають співвласники.