Концерн (англ. concern – фірма, підприємство) – об’єднання підприємств різних галузей народного господарства, учасники якого втрачають власність на засоби виробництва і вироблений продукт, а головна фірма здійснює фінансовий контроль за іншими учасниками об’єднання. Іноді для керівництва К. створюється спеціальна компанія, учасники якої стають власниками контрольного пакету акцій підприємств, що входять до К. Поява К. зумовлена законом концентрації виробництва і капіталу, розвитком процесів його комбінування та ін. На початкових
етапах вищої стадії капіталізму в К. об’єднувалися переважно підприємства однієї галузі промисловості. Після другої світової війни К. виникають і розвиваються переважно на основі диверсифікації виробництва (розширення номенклатури продукції на міжгалузевій основі). До К. входять промислові, торговельні, транспортні підприємства, науково-дослідні установи, навчальні центри, інші підрозділи. Серед 500 наймогутніших корпорацій США понад 90% існують у формі багатогалузевих К., переважна більшість яких мають підприємства в 11, а наймогутніші – у 30-50 галузях. При цьому кількість галузей, в яких діють К., зростає. Так, кожна
з 200 промислових корпорацій США на початку 60-х мала свої підприємства у 13 підгалузях виробництва, а на початку 90-х – у 23. Спільне управління К. поєднує централізацію і децентралізацію. Централізоване управління здійснюється у сфері фінансів, НДДКР, обсягів і сфер інвестування. Всі інші питання вирішують учасники К. значною мірою децентралізовано, через надання підприємствам, їхнім відділенням і філіям значної оперативно-господарської самостійності. Між ними стимулюється здорова конкуренція в межах регіонів або у випуску основних груп товарів. Оптимальне поєднання стратегічних і тактичних питань здебільшого відбувається через механізм трансфертних (умовно-розрахункових) цін (див. Ціна трансфертна).
