Консерватизм економічний

Консерватизм економічний (від лат. conservare – охороняти, зберігати)- сукупність економічних теорій та політика, що передбачають обмежене втручання держави в економіку, посилення саморегуляції ринку. До консервативного напряму відносять монетаризм, концепцію раціональних очікувань, теорію пропозиції, теорію суспільного вибору, неавстрійську школу та інші. Всі ці теорії базуються на положеннях про раціональність поведінки суб’єктів господарської діяльності, які намагаються максималізувати свою вигоду; про високу здатність ринку до саморегулювання;

про обмежені можливості держави щодо макроекономічного регулювання. Прибічники консерватизму наголошують на необхідності підпорядкування державного регулювання чітко визначеним правилам і нормам, націленості його на довготривалу перспективу. Вони виступають за регулювання сукупної пропозиції, здійснення заходів, які підвищують можливості ринку до пристосування на рівні окремих фірм. Концепція К. е. мала великий вплив у 80-х роках XX ст. на економічну політику США (“рейганоміка”), Великобританії (“тетчеризм”) та ряду інших країн, зокрема Аргентини, Уругваю, Чилі в 70-х – на початку 80-х років.
Це відбилося у посиленні регулювання пропозиції, орієнтації на зниження інфляції та рівня безробіття, рестрикціях (скороченні державних видатків), намаганні збалансувати сальдо державного бюджету. Були скорочені розмір та зменшена прогресивність оподаткування, зросла роль непрямих податків. Результатом стало посилення соціальної нерівності, поява ” нових бідних”.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Консерватизм економічний - Економічний словник