Корисність кардинальна – 1) корисність певного набору, групи товарів, яка може бути виміряна в абсолютному вираженні в певних умовних одиницях, порівнюваних з одиницями ваги, відстані тощо. Поняття “К. к.” запровадив у науковий обіг англійський економіст У. Джевонс. Умовна одиниця вимірювання корисності певного набору товарів – утиль. Отримані при цьому рівні корисності можна підвести: 1) під відповідні абсолютні числа зі знаком плюс (1,2,3,4…); 2) під інтервали між названими рівнями корисності, не пов’язані з абсолютними числами.
Деякі економісти вважають, що корисність може бути виміряна одним з двох наведених способів. Проте за допомогою математичного моделювання впродовж майже двох століть виміряти корисність, знайти її кількісний показник не вдалося. Італійський економіст А. Парето запропонував відносний показник корисності, згідно з яким один набір товарів є кращим для споживача, ніж інший. Згідно з концепцією ординалізму, рівні корисності можна лише упорядкувати, тобто стверджувати, що благо вищої корисності розташоване вище від блага нижчої корисності. Таке упорядкування називають ординальним, коли неможливо визначити різницю (величину) між корисністю перших двох благ, з одного боку, та другого, третього тощо – з іншого.
