Соціологія короткий енциклопедичний словник
КОРИСТУВАННЯ СОЦІАЛЬНЕ – складовий компонент процесу соціального володіння, який полягає у санкціонованому системою норм і цінностей даного суспільства маніпулюванні соціальними обставинами як засобами здійснення волі соціального суб’єкта (задоволення потреб, реалізації інтересів, досягнення цілей, самоствердження у світі, здійснення влади, панування, управління і т. д.). Можуть використовуватися субстратні, функціональні, інф., ціннісні та ін. ознаки, властивості обставин, якими соціальний
суб’єкт оволодіває і володіє. Від того, як і які властивості використовуються, залежать характер і міра володіння (повна чи неповна) обставинами. К. с. – це сусп., колективне чи індивідуальне утилізування (споживання тощо) зазначених властивостей соціальних обставин, коли вони можуть бути кардинально змінені, трансформовані, знищені тощо. Оскільки К. с. є складовою процесу соціального володіння, без якої останнє неможливе, то воно має в собі чимало спільних з ним характеристик.
Форм і способів К. с. – незліченна кількість, а розподіл їх у суспільстві – надзвичайно нерівномірний. Є серед них, зокрема,
такі, що стосуються всіх членів даного суспільства або ж однаковою мірою (напр., формальне користування правами), або ж неоднаковою (реальне користування правами, гарантіями), або ж лише певних прошарків, соціальних груп (користування пільгами), або ж тільки декого (користування конституційними правами президента країни). Ще є користування соціальними послугами, коли можуть спостерігатися ієрархічні залежності. Напр., полярними є привілейоване і непривілейоване (звичайне) користування. Суспільство повноцінно функціонує лише тоді, коли діє вся система К. с., завдяки якій відтворюється соціальна дійсність в усій її повноті та багатоманітності. Ні індивід, ні група, ні ін-т, ніщо в суспільстві не може існувати без цієї системи і поза нею. Як соціальне, так і індивідуальне життя теж неможливі без системи К. с. Нарешті, з К. с. тісно пов’язаний процес соціального освоєння сусп. та природної реальності (див. Освоєння соціальне).
Категорія К. с. залишається недосить дослідженою в соціол. науці, хоча вона й відбиває особливий аспект соціальної взаємодії.