Кредит контокорентний – кредит, який банки надають постійним клієнтам (як правило, найбільшим підприємствам), що мають у банку єдиний рахунок, на якому враховуються всі надходження і платежі. Особливістю К. к. є й те, що кредити першокласним клієнтам надають без забезпечення (тому він дорожчий), а дрібним – під заставу цінних паперів. Встановлюється певний ліміт кредитування залежно від обсягу капіталу позичальника, кредитної платоспроможності, наявності сталих економічних зв’язків з банком тощо. Розрахунки за К. к. здійснюються періодично
на основі сальдо, а відсотки, що нараховуються при цьому, встановлюються за вищою ставкою на користь банку порівняно з відсотками на депозити даного підприємства. Кредит надається за наявності письмового доручення керівництва підприємства. К. к. є короткотерміновим, але через постійне відновлення (пролонгацію) перетворюється на довготерміновий. Наявність єдиного рахунку дає змогу банку докладно вивчати стан господарської діяльності підприємств, поступово встановлювати за ними банківський контроль, що призводить до зрощування капіталу великих компаній з банківським і утворення фінансового капіталу. Встановленню банківського контролю сприяє часте покриття великим підприємством своєї заборгованості банку переданням банкові частини нових випусків акцій. Із створенням ринку цінних паперів К. к. практикують і в Україні.
