ЛЕКЦІЯ

Культурологічний словник

ЛЕКЦІЯ (від лат. lectio – читання) – 1) Навчальне заняття у вищому навчальному закладі, систематичний, послідовний виклад навчального матеріалу, будь-якого питання, теми, розділу, предмета, методів науки; публічний виступ на певну тему. Головні вимоги до Л.: науковість, доступність, єдність форми і змісту, емоційність викладу, органічний зв’язок з іншими видами навчальних занять – семінарами, практичними заняттями тощо. 2) Лекції – записи курсу з певного навчального предмета, публічних читань, складені лектором або слухачем.

(1 votes, average: 5.00 out of 5)

СЕМІНАР Культурологічний словник СЕМІНАР (від лат. seminarium – розсадник) – форма групових навчально-теоретичних або практичних занять студентів вищих навчальних закладів, членів […]...

ВЛАСТИВІСТЬ Культурологічний словник ВЛАСТИВІСТЬ – філософська категорія, яка виражає один із моментів виявлення сутності речі у відношеннях з іншими речами; те, […]...

ПОЛІХРОМНИЙ Культурологічний словник ПОЛІХРОМНИЙ (з грец.) – багатобарвний. У кераміці поліхромія має особливості, зумовлені матеріалом та практичними вимогами до посуду. Кольори […]...

СТАНОВЛЕННЯ Культурологічний словник СТАНОВЛЕННЯ – категорія діалектики, що означає процес формування, перехід можливості в дійсність, суперечливу єдність, взаємоперехід буття і ніщо....

АБСТРАКЦІЯ Культурологічний словник АБСТРАКЦІЯ (від лат. abstractio – віддалення) – один із моментів пізнання, який полягає у мисленому відокремленні й виділенні […]...

ЗНАК Культурологічний словник ЗНАК – матеріальний предмет, явище, подія, які виступають представником іншого предмета і використовуються для збереження і передачі інформації....

ЕМПАТІЙНА КУЛЬТУРА Культурологічний словник ЕМПАТІЙНА КУЛЬТУРА (від англ. empathy – співчуття, співпереживання) – сукупність знань, переконань, вмінь і навичок, які характеризують здатність […]...

КАФЕДРА Культурологічний словник КАФЕДРА (грец. букв. – сидіння, стілець) – 1) Місце для викладача, лектора, промовця тощо. 2) У вищих навчальних […]...

Запитання. Завдання – Технології навчання у сучасній школі ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА Основи педагогіки 2. Теорія освіти і навчання (дидактика) 2.5. Технології навчання у сучасній школі Запитання. Завдання Порівняйте […]...

МОТИВАЦІЯ Культурологічний словник МОТИВАЦІЯ (франц. спонука) – спонукання, яке спричиняє активність організму і визначає її спрямованість. М. – система мотивів, яка […]...

Запитання. Завдання – Зміст освіти в Україні ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА Основи педагогіки 2. Теорія освіти і навчання (дидактика) 2.2. Зміст освіти в Україні Запитання. Завдання Розкрийте наукові […]...

МАДРИГАЛ Культурологічний словник МАДРИГАЛ – невеликий музично-поетичний твір любовно-ліричного змісту. Розвинувся в епоху Відродження в Італії....

Принципи побудови системи освіти в Україні – Система освіти в Україні ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА Основи педагогіки 1. Загальні засади педагогіки 1.4. Система освіти в Україні Система освіти – сукупність навчально-виховних закладів, […]...

ЛІБРЕТО Культурологічний словник ЛІБРЕТО (італ. libretto, букв. – книжечка) – 1) Словесний текст великого музично-драматичного твору – опери, оперети тощо. 2) […]...

ОДЕРЖИМІСТЬ Культурологічний словник ОДЕРЖИМІСТЬ – риса особливості, яка виявляється в її винятковому зосередженні на певному виді діяльності. О. передбачає максимальну мобілізацію […]...

ІНТОНАЦІЯ Культурологічний словник ІНТОНАЦІЯ (лат. intono – голосно вимовляти) – 1) Ритмомелодійний лад мовлення, що залежить від підвищення або пониження тону […]...

АСИСТЕНТ Культурологічний словник АСИСТЕНТ (від лат. Assistentis – присутній, помічник) – 1) Перше наукове звання в Україні, яке присвоюється ректором вузу […]...

АТРИБУТ Культурологічний словник АТРИБУТ (від лат. attribuo – надаю, наділяю) – необхідна, суттєва, невід’ємна властивість предмета або явища, без якої вони […]...

СИНТЕЗ Культурологічний словник СИНТЕЗ (від грец. з’єднання, складання) – мислене або практичне сполучення розчленованих у ході аналізу частин предмета, встановлення їх […]...

СТИЛЬ Культурологічний словник СТИЛЬ (лат. stilus, букв. – паличка для письма) – 1) Знаряддя для письма в давнину та за середньовіччя. […]...

МУЛЯЖ Культурологічний словник МУЛЯЖ (франц. moulage, від mouler – формувати, відливати форму) – зліпок з гіпсу, глини, воску чи парафіну, точна […]...

ІНСТРУКЦІЯ З ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ У КАБІНЕТІ (ЛАБОРАТОРІЇ) ФІЗИКИ ДОДАТКИ Додаток 1 ІНСТРУКЦІЯ З ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ У КАБІНЕТІ (ЛАБОРАТОРІЇ) ФІЗИКИ І. Загальні положення 1.1. Інструкція […]...

Свідоцтво в праві Свідоцтво в праві – документ, який засвідчує той чи інший юридичний факт, те чи інше право (наприклад, свідоцтво про народження, […]...

ДЕФІЦИТ СПІЛКУВАННЯ Культурологічний словник ДЕФІЦИТ СПІЛКУВАННЯ – недостатність або цілковита втрата контактів людини з навколишнім середовищем, з іншими людьми. Причини Д. с. […]...

ГОРДІСТЬ Культурологічний словник ГОРДІСТЬ – моральне почуття; виникає в результаті усвідомлення особистістю суспільного значення своїх досягнень. Почуття Г. виступає одним з […]...

АНСАМБЛЬ Культурологічний словник АНСАМБЛЬ (франц. ensemble – разом) – в архітектурі та містобудуванні гармонійна єдність споруд, творів монументально-декоративного мистецтва, А.: цілісність […]...

БАЛАДА Культурологічний словник БАЛАДА (франц. ballade, з прованс. balada, від balar – танцювати) – 1) Віршовий ліро-епічний твір казково-фантастичного, легендарно-історичного чи […]...

КОМУНІКАБЕЛЬНІСТЬ Культурологічний словник КОМУНІКАБЕЛЬНІСТЬ (від лат. communico – з’єдную, повідомляю) – риса особистості, яка відображає її здатність до спілкування з іншими […]...

МІЗАНТРО Культурологічний словник МІЗАНТРОП (від грец. misantropos – людиноненависник) – людина, яка уникає спілкування з іншими людьми, ненавидить їх; відлюдок....

ІРОНІЯ Культурологічний словник ІРОНІЯ (від грец. eironeia – вдавання, прихований глум) – 1) Тонке приховане глузування. 2) У літературі – стилістичний […]...

ВЧЕНА РАДА Культурологічний словник ВЧЕНА РАДА – орган, що розглядає основні напрями науково-дослідної та навчальної роботи вищого навчального закладу, науково-дослідної установи чи […]...

АМІНЬ Культурологічний словник АМІНЬ (від грец. і лат. amen – і давньоєвр. “Хай буде істинна”) – слово, що вживається наприкінці християнських […]...

АНАЛІЗ Культурологічний словник АНАЛІЗ (від грец. – розкладання, розчленування, розбирання) – логічний прийом, метод досліджень, розкладання виучуваного предмета на складові частини, […]...

Засоби навчання – Методи, форми і засоби навчання ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА Основи педагогіки 2. Теорія освіти і навчання (дидактика) 2.4. Методи, форми і засоби навчання 2.4.3 Засоби навчання […]...

БУКВА Культурологічний словник БУКВА – письмовий знак, який сам по собі або в сполученні з іншими знаками використовується для позначення звуків […]...

МОТИВАЦІЯ ДОСЯГНЕННЯ Культурологічний словник МОТИВАЦІЯ ДОСЯГНЕННЯ – потреба суб’єкта досягнути успіху в різноманітних видах діяльності, особливо в умовах змагання з іншими людьми....

Форми занять з мови у 10-11(12) 9.4. Форми занять з мови у 10-11(12) класах Основною формою навчання в старших класах був і залишається урок, отже, йому […]...

Я-КОНЦЕПЦІЯ Культурологічний словник “Я-КОНЦЕПЦІЯ” – відносно стійка, усвідомлена система уявлень індивіда про самого себе, на грунті якої він вибудовує взаємодію з […]...

ЕВРИСТИЧНА БЕСІДА Культурологічний словник ЕВРИСТИЧНА БЕСІДА – запитально-відповідна форма навчання, за якої учитель не повідомляє учням готових знань, а вміло поставленими запитаннями, […]...

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ УЧНІВ 2 КЛАСУ В СУЧАСНІЙ ШКОЛІ Провідними документами, що визначають предметний зміст загальної музичної освіти другокласників, є Державний стандарт початкової загальної освіти, базова навчальна програма з […]...

ЛЕКЦІЯ - Культурологічний словник

Related posts: