ЛІКУВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ МЕДУ
ЛІКУВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ МЕДУ – обумовлені тим, що до його складу входять різні цукри, декстрини, органічні кислоти, ферменти, гормоноподібні й мінеральні речовини.
Мед – висококалорійний продукт. У 100 г меду міститься близько 330 кКал, або 1300 Дж. Він використовується як загальнозміцнювальний засіб, сприяє підвищенню опірності організму інфекціям, у поєднанні з вітаміном С застосовується при захворюваннях печінки й жовчних шляхів, а з риб’ячим жиром – як загойний засіб, для лікування довго незагойних гнійних ран, опіків і виразок.
Мед
Залізо, марганець й інші речовини, що містяться в меді, впливають на процес травлення, поліпшуючи засвоєння їжі організмом. Такі захворювання, як гастрит з підвищеною кислотністю, коліт із млявою перистальтикою, виразка шлунка та дванадцятипалої кишки відступають, якщо приймати порцію меду, розчиненого
Глікоген сприяє підвищенню опірності організму інфекції. Вживання 100-150 г меду на день допомагає організму боротися з різними легеневими захворюваннями, однак не є специфічним засобом від туберкульозу.
Глюкоза, що міститься в меді, є поживними матеріалом для клітин тканин печінки, підвищує запаси глікогену й поліпшує процеси тканинного обміну. При захворюваннях печінки й жовчних шляхів його з лікувальною метою застосовують у поєднанні з вітаміном С.
Здавна мед уважався заспокійливим і снотворним засобом. Невеликі порції меду допомагають при безсонні, головному болі, зменшують слабість і дратівливість, великі ж дози – призводять до перезбудження нервової системи.
Мед незамінний для харчування хворих після щелепно-лицьових операцій: він забезпечує організм хворого потрібними калоріями й сприятливо діє на загоєння поверхні рани.
Вживання меду з лікувальною метою вимагає особливої дози й часу. Найкраще мед вживати в розчиненому вигляді з настоєм шипшини, соком ягід, фруктів, овочів, поєднувати з вітамінами, вершками, яєчним жовтком тощо. Таке поєднання полегшує проникнення складових частин меду в кров, а потім у тканини й клітини організму. Середньодобова доза для дорослої людини повинна складати близько 100 г меду, максимальна – 200 г. Уранці споживається 30-60 г меду, удень 40-80, увечері 30-60 г. Вживають мед за 1,5-2 год до їжі або через 3 год після прийому їжі. Особливо корисним є стільниковий мед, що зберігає свою натуральну повноцінність і комплекс складових речовин. Максимальна доза для дитини – 30 г (чайна ложка) на день. Додавання меду в різні каші підвищує їхню калорійність, поліпшує смакові властивості й засвоюваність. Мед зі сметаною, сиром, вершками, тертим сиром й іншими молочними продуктами є особливо корисним. Корисним і смачним є додавання меду до компотів, киселів, мусів, споживання його з яблуками й цитрусовими, а також з борошняними виробами.
У меді містяться фолієва кислота й вітаміни, що мають важливе значення для зростаючого організму. Фолієва кислота й вітамін В12 збільшують кількість еритроцитів і підвищують відсоток гемоглобіну в крові.
З лікувальною метою вживають мед протягом 2 місяців. Людям, які страждають цукровим діабетом, перед лікуванням медом необхідна консультація лікаря.
Багаторічний досвід народно: медицини показує, що медяні стільники – прекрасний засіб лікування деяких захворювань дихальної системи. Лікувальні властивості при цьому має віск стільників, з яких повністю відкачали мед. Жування медяних стільників впливає на слизову дихальних шляхів, у цьому випадку одночасне щоденне споживання меду також входить до курсу лікування. Народна медицина використовує стільниковий мед як своєрідний нейтралізуючий засіб, що, як свідчать результати його застосування, характеризується антиалергійною дією.
