ЛІТЕРАТУРА – Українська культура у 30 роки

ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

Розділ VIII

Українська культура у 30-ті роки

ЛІТЕРАТУРА

Слідом за розгромом наукових кадрів удар було спрямовано на письменницькі організації й об’єднання. Керівники партії вбачали в них носіїв націоналізму, політично небезпечних людей. Пік прийшовся на 1933-1934 рр. Було заарештовано 240 письменників, багато з яких розстріляно або відправлено до таборів, звідки мало хто повертався; більшість їхніх творів було заборонено.

Масові акції звинувачення розпочалися в 1933 р. арештом поета, прозаїка і драматурга

М. Ялового. Вражений арештом свого друга і подіями, свідком яких був, 13 травня застрелився М. Хвильовий. За звинуваченнями у причетності до “української військової організації” був ув’язнений Остап Вишня. У грудні 1934 р. було заарештовано і розстріляно Г. Косинку, Д. Фальковського, К. Буревія, О. Влизька. Було репресовано галицьких інтелігентів, які, повіривши в українізацію, приїхали в УРСР. Серед них родина Крушельницьких – батько Антін, сини Іван і Тарас, голова письменницької спілки “Західна Україна” М. Ірчан. До концентраційних таборів потрапили М. Куліш, М. Зеров, О. Досвітній, В. Вражливий, Г. Епік,
О. Слісаренко, І. Калячик, М. Драй-Хмара, П. Филипович, В. Підмогильний, Б. Антоненко-Давидович, Д. Загул, Є. Плужник, С. Пилипенко та багато інших. Усього протягом 1934-1938 рр. було заарештовано понад половину членів і кандидатів у члени Спілки письменників України.

Визначальну роль у драматичних подіях щодо літератури відіграла постанова ЦК ВКП(б) “Про перебудову літературно-художніх організацій” від 23 квітня 1932 р. Рішучої критики зазнали український буржуазний націоналізм і формалізм. Постанова зобов’язувала сприяти подальшому формуванню і утвердженню єдиного творчого методу в літературі та мистецтві – методу соціалістичного реалізму.

У липні 1934 р. відбувся Перший з’їзд письменників, який об’єднав 300 чол. в єдину Спілку радянських письменників України.

Українська поезія, незважаючи на утиски, знаходить можливості реалізувати свій творчий потенціал. Виходить друком велика кількість поетичних збірок: “Вітер з України”, “Чуття єдиної родини”, “Сталь і ніжність” П. Тичини; “Знак терезів”, “Літо”, “Збір винограду” М. Рильського; “Вибрані поезії” й епічні поеми “Безсмертя” та “Батьки й сини” М. Бажана; “Червоні троянди”, “Люблю” В. Сосюри; “Героїчні балади”, “Барвінковий світ” Л. Первомайського; “Лірика бою”, “Поезії” П. Усенка; “З книги життя”, “Народження синів”, “Березень” A. Малишка; “Книга боротьби” Л. Дмитерка; “Двадцятий полк” І. Муратова та ін.

Прозаїки донесли до читача романи й повісті: “Облога ночі”, “Голубі ешелони”, “Олександр Пархоменко” П. Панча, “Мати” А. Головка, “Роман Міжгір’я” та “Історія радості” І. Ле, “Десну перейшли батальйони” і “Удай-ріка” О. Десняка, “Ранок” І. Микитенка, “Вершники” Ю. Яновського, “Шлях на Київ” С. Скляренка, “Вісімнадцятилітні” Ю. Смолича, “Дніпро” Н. Рибака, “Іван Богун” Я. Кочури, “Граніт” В. Собка та ін.; до Києва і Харкова на роботу приїхали письменники Західної України – С. Тудор, О. Гаврилюк, Я. Галан, П. Козланюк та ін.

Пожвавлюється літературне життя. Починають виходити громадсько-політичні та літературні журнали “Літературна критика” (1938) і “Україна” (1941). Продовжують видаватися “Літературна газета”, журнали “Радянська література”, “Літературний журнал”, “Літературний Донбас”, “Театр”, “Народна творчість”.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


ЛІТЕРАТУРА – Українська культура у 30 роки - Довідник з культурології