Ломбардний кредит – короткотермінова позика під заставу рухомого майна або прав, які легко реалізуються. В якості застави виступають цінні папери, що котируються на біржі, цінні матеріали, продукти сільського господарства і добувної промисловості (за умови, що вони є об’єктом операцій товарної біржі). Не видаються під товари, які можна легко продати, але ціна на них мала відносно їх ваги або об’єму (сіно, дрова, вугілля). Заставою можуть служити також різні фінансові вимоги, ощадні вклади, вимоги по страхових договорах, іпотека. При здійсненні
іпотечного кредиту застава оцінюється тільки по частині її вартості залежно від виду рухомого майна. Така оцінка пов’язана з ризиком, який може виникнути при реалізації застави Позичальник зберігає право власності на заставлене в кредитора майно. Якщо позичальник не погасив в строк кредит – право власності на заставлене майно переходить до кредитора. Кредитор реалізує майно і утримує із виручки суму боргу разом з нарахованими процентами. Процент по Л. к. значною мірою визначається ломбардною ставкою центрального банку. Сучасний Л. к. – це в основному банківський кредит під заставу депонованих у банку цінних паперів, які повинні котируватись на біржі. Курсова вартість цінних паперів, як правило, перевищує суму наданого кредиту.
