Люди – засоби
Філософія посбіник
Тема 5. ПРАКСЕОЛОГІЯ
§ 2. Свобода – фундамент практики
Люди – засоби
Та, напевно, найбільшим з усіх видів небезпек, пов’язаних з абсолютизацією праксису, є знищення, нівелювання гідності людини шляхом зведення її до засобу, а не мети діяльності. На відміну від прагматизму, марксизм з його визнанням об’єктивності законів розвитку має явну тенденцію до тоталітаризму, що була більшою чи меншою мірою реалізована в різних країнах світу. Показовими щодо цього є слова Й. Сталіна про людину як “гвинтика у механізмі соціалістичного суспільства”. “Живий придаток до машини”, як називав промислового робітника середини XIX ст. К. Маркс, перетворюється на один з елементів бездушного механізму. Зі зростанням автоматизації та комп’ютеризації виробництва роль людини зводиться до мінімуму, і водночас самодостатні системи управління, будучи від неї незалежними, створюють феномен, який може бути названий віртуальним відчуженням, коли справжня дійсність замінюється штучною, що існує і розвивається за своїми власними законами.
