Макро – і мікроелементи та їх значення для деревних рослин
Лісівництво
РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ
Лекція 6. ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПРОДУКУВАННЯ ДЕРЕВНОЇ МАСИ
6.2 Макро – і мікроелементи та їх значення для деревних рослин
Жива речовина утворюється з комбінацій 20-23 хімічних елементів, але основна кількість маси представлена усього чотирма: киснем (70%), вуглецем (18%), воднем (0,5%), азотом (0,3%), тому можна зробити висновок, що лісові рослини – у першу чергу кисневі.
Але дереву потрібні не тільки 20-23 хімічних елементи, а як встановлено, понад 60. А може йому
Для забезпечення фізіологічних процесів рослинам необхідні ряд хімічних елементів і речовин. Частина з них потрібна у значних кількостях, тому їх іменують макроелементами. Це азот, фосфор, калій, кальцій, магній та сірка. Ті елементи, які потрібні рослинам у малих кількостях,
Азот сприймається рослинами у вигляді амонійного та нітратного іонів. Поглинутий рослинами амонійний азот перетворюється в азотовміщуючі органічні речовини, а нітратний, навпаки, відновлюється до аміаку. Азот обумовлює ріст рослин, забезпечує протікання усіх важливих фізіологічних процесів у рослинних організмах. Нестача азоту негативно впливає на фотосинтез, послабляються перехід сонячної енергії до енергії хімічних зв’язків і т. п. Взагалі вміст хлорофілу у листі залежить від вмісту в них азоту. Азот у рослинах досить рухомий і переміщується до місць його споживання.
Фосфор входить до найважливіших речовин, із яких складаються мембрани клітин, до нуклеїнових кислот, які передають спадкову інформацію. Без фосфору не утворюються сполуки, які мають запас енергії. Нестача фосфору подавлює асиміляцію вуглекислого газу. Недостатнє фосфорне живлення призводить до гальмування синтезу амінокислот, протеїнів.
Калій у рослинах перебуває в іоній формі. Він впливає на інтенсивність асиміляції вуглекислого газу, дозволяє рослинам зберігати воду, регулюючи роботу устечків. Добра забезпеченість рослин калієм підвищує їх морозостійкість. Він сприяє кращому використанню заліза при синтезі хлорофілу.
Кальцій надходить до рослин у вигляді вільного іона, адсорбованого зв’язаного іона або у вигляді солей. Як антагоніст калію, він викликає ущільнення колоїдів плазми. Позитивно впливає на ріст коренів.
Магній надходить до клітинного соку в іонній формі. Як складова частина хлорофілу впливає на фотосинтез. При його нестачі знижується асиміляція вуглекислого газу, менше утворюється вуглеводів. Велике значення магнію для роботи ферментів у клітинах.
Сірка сильно впливає на фотосинтез. Її нестача призводить до зменшення кількості хлорофілу у листі і призупинення синтезу білків, що викликає накопичення розчинних азотних сполук і вуглеводів. Сірка впливає на процес дихання через ферменти, до складу яких вона входить.
Залізо досить сильно впливає на синтез хлорофілу, але механізм цього впливу ще недостатньо вивчений. Через ферменти, до складу яких входить залізо, воно приймає участь в окисно-відновних реакціях.
Марганець підвищує активність ферментних систем, він – активний каталізатор. Його відсутність знижує фотосинтез у 3-4 рази.
Мідь надає стабільність хлорофілу, захищаючи хлоропласти від передчасного руйнування. Виступає як каталізатор у біологічних окислювальних процесах. Посилює дихання, приймає участь у синтезі антоціану, перетвореннях вуглеводів і білків.
Цинк при його нестачі у рослинах викликає помітне зниження інтенсивності фотосинтезу. При сильній нестачі призводить до деформування листя, гальмує їх ріст. Він підвищує стійкість рослин до спеки, посухи, холоду, морозів, а також до ураження грибними і бактеріальними хворобами.
Молібден приймає участь в азотному живленні, відновлюючи нітрати. Він захищає рослини від токсичної дії рухомого алюмінію на кислих грунтах.
Бор позитивно впливає на процеси дихання і фотосинтезу, сприяє переміщенню та накопиченню вуглеводів. Нехватка бору викликає відмирання точок росту, порушення тканин стебел, коренів, погіршення утворення плодів.
Кобальт підвищує активність ферментів, входить до складу вітаміну В12.
Літій позитивно впливає на роботу хлоропластів, підвищує стійкість рослин до хвороб.
Фтор поліпшує живлення рослин.
Йод приймає участь в окислювально-відновлювальних реакціях. Внесення йодистих добрив активізує обмін речовин та посилює ріст рослин.
Ванадій впливає на дихання рослин.
Рутеній позитивно впливає на процеси фіксації атмосферного азоту за допомогою азотофіксуючих бактерій.
