Політологічний словник
Мартов (Цедербаум) Юлій Йосипович (1873 – 1923)- політичний діяч, один із засновників російської соціал-демократичної партії, ідеолог та лідер меншовизму. Член Петербурзького “Союзу боротьби за звільнення робітничого класу” (1891-1895). Редактор “Соціалістичного вісника” – центрального органу соціал-демократичної партії (меншовиків). Був головою меншовицької фракції РСДРП, членом Петербурзької Ради. Після поразки революції 1905-1907 рр. говорив про можливість нової буржуазно-демократичної революції. В період
Першої світової війни вважав невідворотними громадянську війну та ліквідацію капіталізму. За політичними поглядами М. – марксист і соціаліст. Виступав проти воєнних дій, за здійснення демократичних реформ, запропонував створити коаліцію всіх соціалістичних партій. Захищав ідею класової боротьби пролетаріату за західноєвропейським зразком, проти заміни демократії рад на абсолютизм бюрократії. Критикував більшовизм, який, на його думку, призводив до підміни самостійного руху робітничих мас орієнтацією на послух політичним вождям, диктатурі партії. “Диктатуру пролетаріату” розумів як владу пролетарської
більшості, яка не сумісна з особистою диктатурою, виключає “політичний тероризм”, базується на самоврядуванні. Визнаючи необхідність боротьби з більшовизмом, М. пропонував іти мирним еволюційним шляхом з використанням демократичного оформлення опозиційних елементів у більшовицькій партії.
Письма П. Б. Аксельрода и Ю. О. Мартова. – Т. 1. – Берлин, 1924; Мартов и его близкие: Сб. – Нью-Йорк, 1959; Алексеева Т. А. Современные политические теории. – М., 2001; Енциклопедія політичної думки. – К., 2000.
Г. Щедрова
