Соціологія короткий енциклопедичний словник
МЕНЕДЖЕР – професійний управлінський працівник, який наймається власником підприємства (компанії, фірми тощо) для безпосереднього керівництва виробничим процесом, відносинами між його учасниками.
Зх. менеджмент останнім часом докладає значних зусиль до того, щоб перебудувати методи своєї роботи з урахуванням нових обставин. Спочатку (у 20 – 40-х рр. XX ст.) ці зусилля були спрямовані переважно на створення умов для більш повного задоволення соціально-гігієнічних потреб працівників,
посилення матеріальної заінтересованості (Ф. Тейлор, Г. Форд). Згодом поширилася патерналістська практика управління персоналом, коли власники, адміністратори проявляли “батьківську” турботу щодо його соціальних запитів, розраховуючи при цьому на “взаємність” (зростання трудової активності, рівня дисципліни, лояльного співробітництва). Пізніше починають застосовуватися різні методи оптимізації та гуманізації взаємовідносин у робочих групах, між керівниками і підлеглими (теорія і практика “людських відносин” на в-ві Е. Мейо).
Подальший крок – створення умов для того, щоб пробудити і використати
інтерес працівника до самого процесу праці (Д. Мак-Грегор). Пропагуються і впроваджуються нові форми організації праці з опорою на напівавтономні робочі групи, коли міра свободи зростає у результаті розширення діапазону функціональних обов’язків працівників, що сприяє більш повному вияву і використанню потенційних можливостей. Однак стало зрозуміло, що ні задоволення елементарних матеріальних потреб, ні поліпшення соціально-гігієнічних умов на в ві, ні збагачення змісту праці не дають змоги достатньою мірою розкріпачити потенціал працівників, бо залишається незмінною структура і зміст їх традиційних трудових ролей, які зумовлені приватною власністю на засоби в-ва. Відтак було вчинено спроби перебудувати організаційно-управлінські відносини у такий спосіб, щоб частково включити виконавців до процесу підготовки управлінських рішень, забезпечити їх участь у тій чи іншій формі управління в-вом. Таким чином, на зх. фірмах усе чіткіше виявляється тенденція до гуманізації і демократизації виробничих відносин (програма ЕСОП та ін.).
Виробничі і виховні функції менеджера в умовах становлення ринкових відносин у нашій країні дещо трансформуються під впливом дії як суб’єктивних, так і об’єктивних факторів. Накопичений зх. менеджментом досвід управління в-вом і малим бізнесом не може механічно переноситись на вітчизняні підприємства і потребує крит. осмислення.
Важливою функцією менеджера і в наших умовах стає забезпечення процесу технології управління, що не позбавляє його, однак, суто керівних функцій (див. Керівник).
