МЕТОД БІОГРАФІЧНИЙ (МЕТОД БІОГРАФІЧНИХ ДОКУМЕНТІВ)

Соціологія короткий енциклопедичний словник

МЕТОД БІОГРАФІЧНИЙ (МЕТОД БІОГРАФІЧНИХ ДОКУМЕНТІВ) у соціології – сукупність технік збору та аналізу особистих документів, які містять повідомлення людей про їх участь у різних подіях і процесах. Спирається на принцип, згідно з яким поведінку людей слід досліджувати і розуміти виходячи з їх власної суб’єктивної перспективи. Цей принцип виключає використання як основного джерела збору інформації структурованого досліди, інструментарію, що підказує респонденту певну форму відповіді.

Дослідник може ініціювати появу особистих документів (прохання написати автобіографію, спогади, дати інтерв’ю) або використати ті, що вже існують (підбірки листів, щоденники, родинні хроніки, мемуари тощо). Дослідження власних документів, історій життя, case study входять у історію соціології в 20 – 30-х pp. XX ст., коли соціологи чикагської школи під впливом Р. Парка, У. Томаса, Ф. Знанецького, Е. Берджеса, Г. Блумера застосовують якісний, інтерпретативний підхід до вивчення життя різних соціальних груп амер. сусп.

Авторитетним початком таких досліджень став п’ятитомний твір У. Томаса і Ф. Знанецького “Польський селянин

у Європі та Америці” (1918 -1920). У цій клас, праці аналізувалась приватна кореспонденція, матеріали преси, документи соціальних служб, життєпис одного з польськ. селян – емігрантів. У. Томас і Ф. Знанецький не лише піднесли біографічні матеріали до рівня важливого соціол. джерела, а й сформулювали методол. позицію щодо їх вивчення, відому як гуманістичний коефіцієнт. Широкого розвитку М. б, набув у Польщі завдяки діяльності Ф. Знанецького, його послідовників – Й. Халасиньського, Я. Щепаньського та ін. Конкурси мемуарів серед різних соціальних груп населення стали не тільки явищем у польськ. соціології, а й соціокультурною традицією для країни. В інших країнах у повоєнний період у зв’язку з наданням переваги кількісним методам популярність М. б. зменшується, він відіграє лише ілюстративну роль.

Поворот до інтенсивнішого використання біографічних матеріалів у світовій соціології настає на поч. 70-х рр. у руслі гуманістичної переорієнтації, зростання інтересу до людини як індивідуальності та незадоволення кількісними методами. Свідченням зростаючої зацікавленості у М. б. є створення при Міжнар. соціол. асоціації комітету біографічних досліджень та відповідних комітетів і груп у різних країнах. Комітет видає часописи “Історії життя” та “Біографія і суспільство”, міжнар. і міждисциплінарний характер яких слугує обміну досвідом та інтеграції наук, спільнот.

У сучасній соціології М. б. розвивається в руслі різних теорет. напрямів (символ, інтеракціонізму, феноменології, етнометодології, когнітивної соціології, структуралізму тощо), він торкається значно ширшого кола проблем, ніж раніше. Біографічні дослідження спрямовані на пошук типового стосовно індивідуальних та групових ситуацій, зв’язків між індивідуальними біографіями та значними подіями сусп. життя. Посилюється інтерес до способів конструювання індивідом біографії, розробляються техніки мінімізації впливу на нього ситуації дослідження. Удосконаленню М. б. сприяла нова записуюча техніка, яку застосовують при проведенні вільних біографічних інтерв’ю (нарративних чи лейтмотивних), а також розвиток методів семантичного і соціолінгвістичного аналізу (див. Інтерв’ю нарративне).

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


МЕТОД БІОГРАФІЧНИЙ (МЕТОД БІОГРАФІЧНИХ ДОКУМЕНТІВ) - Довідник з соціології