МЕТОД ІНДУКТИВНИЙ

Соціологія короткий енциклопедичний словник

МЕТОД ІНДУКТИВНИЙ – спосіб одержання узагальнюючого знання на підставі окремих даних. Має заг. наук, характер як процес розмірковування від окремого прикладу до заг. видового поняття. Можливість безпосередньої перевірки індуктивного узаг., його прямий зв’язок із спостереженням та експериментом робить цей метод дуже популярним у емпіричних науках. У соціол. дослідженні використовуються переважно емпіричні індуктивні методи. До них належать насамперед методи збору й узаг. первинних

даних. Вони забезпечують виявлення емпіричних закономірностей за індуктивно-статист. процедурою. Одні з них індуктивні за характером одержання інформації, другі – за рівнем її узаг. і за ступенем імовірності правильного відображення дійсності.

Остання ознака (ймовірнісний характер результатів) дає підстави всі емпіричні методи в соціології наз. індуктивними – як методи переходу від відомого до невідомого і як спосіб руху пізнання від сукупності фактів до теорет. узаг.

У такому розумінні поряд з методами клас, індукції в соціології можна вважати індуктивними методи аналогії, статист, обчислень, різні форми

екстраполяції, що застосовуються в соціальному моделюванні тощо. Спільним у них є те, що всі вони є методами побудови емпіричного базису соціол. теорії. Всі вони виконують роль схеми (моделі) здійснення операцій з вихідними даними, визначаючи тим самим переважно індуктивний характер соціол. дослідження як методу емпіричних узаг. Такий метод, як відомо, не забезпечує повної вірогідності результатів, оскільки всякі емпіричні узаг. й висновки в соціології принципово мають імовірнісний характер. Саме тому завжди залишається необхідність їх уточнення і доповнення, в т. ч. не індуктивним шляхом. Практично в будь-якому соціол. дослідженні індуктивні процедури завжди поєднуються з дедуктивними – від формулювання гіпотез і операціоналізації понять до теорет. інтерпретації емпіричних висновків. Цінність М і. полягає не в тому, щоб абсолютизувати його очевидний зв’язок з даними спостереження, експерименту та статист фактами, і не в протиставленні його дедуктивним методам, а в тому, щоб у кожному конкретному випадку розкрити значення індукції і як методу дослідження, і як форми мислення. Останнє неминуче приводить до висновку про взаємозв’язок індукції та дедукції, в якому дедукція і індукція виступають необхідним засобом досягнення вірогідного знання.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


МЕТОД ІНДУКТИВНИЙ - Довідник з соціології