Методика обчислення валових капіталовкладень – варіанти оцінки обсягів інвестицій, які використовуються у США та деяких країнах Заходу. Показник валових капіталовкладень в офіційній статистиці розвинених країн у приватному секторі – вартість придбаних у певному році нових відтворюваних матеріальних засобів (обладнання, нежитлових будівель і споруд). Він охоплює вартість чистих закупівель (купівля з вирахуванням продажу) цим сектором раніше використовуваних фондів у інших секторах економіки та за кордоном. Наприклад, до валових
капіталовкладень у приватному підприємницькому секторі належить чиста купівля в урядових установ раніше використовуваного обладнання і споруд. До валових капіталовкладень відносять також витрати на встановлення й налагодження обладнання, націнки й комісійні на нові та на основні фонди, що були у використанні, витрати на капітальний ремонт, реконструкцію та модернізацію у разі, якщо ці заходи збільшують вартість або значно подовжують термін служби основних фондів. Ще один компонент капіталовкладень в основні виробничі фонди – приріст вартості незавершеного будівництва. Основою для обчислення фізичного обсягу
капіталовкладень с капіталовкладення в окремі види основних виробничих фондів, виражені в поточних цінах. Внаслідок постійної зміни цін постає завдання приведення валових капіталовкладень, виражених у початкових цінах, до зіставних величин. Воно може бути вирішене лише наближено за допомогою індексів цін, що визначаються на окремий вид товару як відношення ціни цього товару у поточному році до його ціни у базовому році. Особливості має оцінка тієї частини основних фондів, які купує приватний сектор економіки у держави після певного часу їх експлуатації. Існує два підходи до оцінки таких фондів. Згідно з першим, обсяг основних фондів, які купують щороку в держави, обчислюють, виходячи з цін, за якими вони були придбані свого часу державними установами з урахуванням індексів цін. Другий підхід передбачає використання цін, за якими ці фонди були перепродані з одного сектора в інший (вимірюється не фізичний обсяг основних фондів, а їх початкова вартість з відрахуванням амортизації). Отже, оцінки в цінах початкового продажу і в цінах перепродажу є, відповідно, верхньою і нижньою межами точної оцінки. За відсутності додаткової інформації для остаточних оцінок використовують їх середньоарифметичне значення.
