Методика вибору матеріалів
Матеріалознавство швейного виробництва
АСОРТИМЕНТ ТЕКСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ
ВИБІР МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ПАКЕТУ ШВЕЙНОГО ВИРОБУ ТА ЙОГО ОБГРУНТУВАННЯ
Методика вибору матеріалів
Методика вибору матеріалів складається з 4 етапів:
I. Складання загальної характеристики швейного виробу, його технічного опису; виявлення його конструктивних особливостей і основних якостей залежно від призначення та умов експлуатації.
II. Складання переліку вимог до матеріалів для даного виробу; встановлення переліку характеристик основних властивостей
III. Проведення необхідних додаткових випробувань матеріалів та відбір конкретних видів матеріалів, які задовольняють всі вимоги.
IV. Складання рекомендацій з раціонального та економічного використання матеріалів у виробництві, рекомендацій з удосконалення конструкції виробу; уточнення параметрів та режимів технологічної обробки виробу.
На І етапі складається розгорнута характеристика виробу, в якій вказуються особливості його конструкції та зовнішнього
Вимоги до виробу встановлюються в залежності від його призначення та умов експлуатації. При цьому для одних видів одягу деякі властивості та якості можуть мати першорядне значення, для інших – другорядне.
II етап – найбільш відповідальний та важливий. На даному етапі визначаються загальні вимоги до матеріалів, складається перелік основних характеристик їх властивостей.
Всі вимоги до матеріалів, при виборі їх для конкретного виду швейного виробу, поділяються на 6 груп:
1)Відповідність фактичних показників властивостей матеріалів нормативам відповідних стандартів.
2)Конструктивно-технологічні вимоги до матеріалів, які визначаються властивостями швейного виробу, особливостями його конструкції та методами технологічної обробки.
3) Гігієнічні вимоги до матеріалів.
4) Вимоги зі зносостійкості.
5) Естетичні вимоги.
6)Раціональна вартість та економічна доцільність використання.
На III етапі здійснюють підбор конкретних видів матеріалів.
На IV етапі складають рекомендації з технологічних режимів обробки матеріалів в швейному виробництві, економічного їх використання та експлуатації.
