Механізми електролітичної дисоціації у водному розчині – Електролітична дисоціація

ХІМІЯ – Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ

6. Суміші речовин. Розчини

6.6. Електролітична дисоціація

Залежно від своєї природи речовини по-різному розчиняються у воді. Речовини з атомними кристалічними гратками є надзвичайно стійкими і у воді не розчиняються. Багато речовин з молекулярними кристалічними гратками (з неполярним ковалентним зв’язком) розчиняється у воді, розпадаючись до молекул – електронейтральних частинок. їхні розчини не містять носіїв електричного

заряду і відповідно не можуть проводити електричного струму. Отже, неелектроліти – це речовини, які в розчиненому або розплавленому стані не проводять електричного струму.

Значна частина речовин з молекулярними кристалічними гратками, утворених за допомогою полярного ковалентного зв’язку (мають полярні молекули), багато речовин з йонними кристалічними гратками під час розчинення в полярному розчиннику (наприклад, воді) розпадається на йони – відбувається електролітична дисоціація2. Дисоціації в розчинах піддаються речовини з іонним і ковалентним полярним зв’язком, у розплавах – лише з іонним.

__________________________________________________________

1

Газові гідрати (клатрати), у яких “гостями” виступають молекули газів або летких рідин (O2, N2, Аr, Хе, Вr2, Cl2, SF6, H2S, СН4, С3Н8, СНСl3 тощо), а “господарями” – молекули води, які утворюють кристалічний каркас. Вони нагадують сніг або лід, але можуть існувати при позитивних температурах.

2 Класичну теорію електролітичної дисоціації створили 1887 р. С. Арреніус (1859-1927) і В. Ф. Оствальд (1853- 1932). Послідовник Д. І. Менделєєва І. О. Каблуков (1857-1942) доповнив теорію ідеєю гідратації йонів.

6.6.1. Механізми електролітичної дисоціації у водному розчині

Під час розчинення речовини у воді відбувається гідратація – оточення полярних молекул або йонів диполями води.

1. Дисоціація полярних молекул (диполь-дипольний механізм).

Дипольні (полярні) молекули електроліту при розчиненні його у воді взаємодіють з полярними молекулами води. Так, наприклад, у молекулі хлороводню НСl під впливом цієї взаємодії змінюється характер зв’язку: зв’язок Н-Cl стає ще більш полярним і поступово перетворюється на йонний. Йони Н+ і Сl-, що переходять у розчин, зв’язуються з молекулами води, утворюючи гідратовані йони:

Механізми електролітичної дисоціації у водному розчині   Електролітична дисоціація

2. Дисоціація електролітів з йонним типом зв’язку (іон-дипольний механізм).

Найлегше дисоціюють у воді речовини з йонним зв’язком. Полярні молекули води орієнтуються відповідним чином навколо частинок розчиненого у воді електроліту, що приводить до ослаблення зв’язків між позитивно і негативно зарядженими йонами, які містяться на поверхні кристала. Як результат, зв’язки розриваються утворюються гідратовані йони, тобто йони, хімічно зв’язані з молекулами води:

Механізми електролітичної дисоціації у водному розчині   Електролітична дисоціація

Процес розпаду, але без участі молекул води, відбувається і під час розплавлення цих речовин (коли кінетична енергія йонів перевищує енергію взаємодії йонів у кристалі). Такі речовини називають електролітами.

Електроліти – це речовини, які в розчиненому або розплавленому стані здатні проводити електричний струм. До них належать розчини (розплави) кислот, лугів і солей. Це провідники другого типу, тобто самі о собі за звичайних умов струму вони не проводять. їхня електропровідність зумовлена лише наявністю йонів, з яких вони частково або повністю складаються у розчинах і розплавах.

Електроліти

Неелектроліти

Хімічні зв’язки

Йонні або ковалентні сильно полярні

Ковалентні, мало полярні, або ковалентні неполярні

Приклади сполук

Солі (КСl, Na2SO4, K2PO4), кислоти (НСl, H2SO4, HNO3), луги (KОН, Ва(ОН)2)

Органічні речовини (вуглеводні, вуглеводи, спирти, альдегіди, естери)

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Механізми електролітичної дисоціації у водному розчині – Електролітична дисоціація - Довідник з хімії