Митниця – державна установа, яка здійснює контроль за переміщенням через митний кордон товарів та інших предметів, валюти і цінностей, нараховує і стягує мито і збори, здійснює боротьбу з порушеннями митних правил та контрабандою, веде митну статистику і подає її до державних органів статистики. М. створюються як на державному кордоні (прикордонні М.), так і всередині країни (внутрішні М.). Правове становище їх однакове, але обсяг і характер митних операцій можуть бути різними. Прикордонні М. здійснюють контроль морських і річкових суден закордонних
ліній, поїздів, літаків, автотранспортних засобів, речей, валюти і цінностей, які перевозять пасажири, члени команд суден, бригад поїздів чи екіпажів літаків. У прикордонній М. можуть здійснюватися операції з митного оформлення вантажів, багажу, що перевозиться окремо від пасажира. В основному ж вантажі і такий багаж оформляють внутрішні М. за місцем знаходження власника (відправниками – при вивозі, одержувачами – при ввозі) вантажу чи інших предметів або за місцем, де мешкає власник багажу. Вантажі і транспортні засоби, що йдуть на адресу представництв іноземних держав, митних організацій, авіакомпаній,
банківських та інших організацій, оформляють внутрішні М. за місцем акредитації представництв. Залежно від того, на якому кордоні розміщена М., їх поділяють на морські, сухопутні, залізничні, автомобільні і повітряні. За видами здійснюваних митних операцій М. можуть називатися вантажними, пасажирськими і поштовими. Цей поділ умовний і має значення для управлінських цілей. Як правило, однопрофільних М. немає. Згідно з Митним кодексом України, прийнятим Верховною Радою України 12.XII.1991, М.- складова частина митної системи України і належать до місцевих митних органів. Центральним органом митної системи України є Державний митний комітет – спеціальний уповноважений орган державного управління в галузі митної справи. При Державному митному комітеті України можуть створюватися спеціалізовані організації для здійснення таких операцій, як декларування товарів і майна та проведення інформаційної і роз’яснювальної роботи, зберігання і реалізація митних вантажів, забезпечення митних органів технічними засобами контролю, митні лабораторії, інформаційно-обчислювальні центри, будівельні і господарські організації, кінологічні служби, навчальні заклади та ін. М. можуть мати у своєму підпорядкуванні митні пости і відділи: пасажирські, вантажні, транспортні, поштові, організації для боротьби з порушеннями митних правил та контрабандою, технічних засобів контролю, бухгалтерського обліку і контролю, кадрів та ін. Очолює М. начальник. У штаті можуть бути заступники начальника, начальник поста, начальники відділів і їхні заступники та інспекторський склад: головні, старші інспектори й інспектори. Співробітники М. мають персональні звання: інспектор митної служби III, II, І рангу, радник митної служби III, II, ї рангу, Державний радник митної служби III, II, І рангу. Для них встановлюється відповідний формений одяг. Голові Державного митного комітету України відповідає персональне звання дійсного державного радника митної служби. Митник є представником державного органу і перебуває під захистом закону. Непокора законному розпорядженню або вимозі митника, образа його або погроза нанести тілесні ушкодження, побої або застосування інших насильницьких дій під час виконання ним своїх службових обов’язків тягне за собою адміністративну або кримінальну відповідальність.
