Моральне зношування основних фондів – зниження вартості використовуваних основних фондів незалежно від ступеня втрати ними своєї споживної вартості, яке (зниження) не переноситься на ново – створену вартість. М. з. о. ф. відбувається, по-перше, шляхом втрати основними фондами частини своєї вартості внаслідок вищої продуктивності праці в галузях, які виробляють аналогічну продукцію з меншими витратами праці, що призводить до зменшення вартості та цін основних фондів тієї ж конструкції. Вартість старих основних фондів за цих умов визначається
умовами їх відтворення (див. Вартість товару). По-друге, внаслідок появи досконалішої техніки і технології у процесі НТР, що призводить до втрати частини вартості і споживної вартості раніше придбаних основних фондів, оскільки їх використання стримує зростання продуктивності праці, появу більшого синергічного ефекту. Вартість старих основних фондів знижується пропорційно ступеню зменшення їх ефективності, незалежно від величини фізичного зношування. Для зменшення втрат від М. з. о. ф. підприємці запроваджують багатозмінну роботу машин і устаткування, встановлюють вищі норми амортизаційних відрахувань,
використовують прискорений метод амортизації. Так, у США у 90-х XX ст. річні норми амортизації для устаткування становили від 6,6 до 18,3% (у середньому 13,3%). Період морального старіння і морального зношування другої форми збігаються тільки в окремих випадках (наприклад, при підвищенні вимог екологічних стандартів).
