МОВОЗНАВЧИЙ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ТУРНІР
Мета: збудити прагнення учнів продемонструвати свої знання та вміння з української мови, спонукати їх до творчої праці; розвивати вміння учнів застосовувати свої знання у незвичних ситуаціях; виховувати повагу до барвистого рідного слова; вчити дітей триматися перед глядачами, бути привабливими і цікавими для присутніх.
Хід заходу
В е д у ч и й. Увага! Увага! Розпочинаємо мовознавчий турнір. Проходитиме сьогоднішнє наше свято під закликом “Вивчайте, любіть свою мову, як світлу Вітчизну, любіть”, узятим із вірша В. Сосюри. Бо чого
Над всі багатства і припливи мод
Шануймо мову серцем і вустами.
Народ без мови – це вже не народ,
Без мови всі б ми сиротами стали.
Шануймо мову над усі скарби,
Якщо ми хочем зватися народом.
I тур. Візитка
Знайомство з командами. Кожна команда презентує себе.
II тур. Інтелектуальна розминка
Кожна з команд має відповісти на п’ять запитань.
1. Чи може словосполучення складатися з одного слова?
2. “Жовтіє лист” – це словосполучення чи речення? (Речення)
3. Що таке граматична основа речення? (Підмет і присудок)
4. Чи правильно, що підмет відповідає на питання що робити? що зробити? (Неправильно)
5. Які розділові знаки ставляться в кінці речення? (Крапка, знак оклику, знак питання)
6. Які ви знаєте другорядні члени речення? (Додаток, обставина, означення)
7. Як підкреслюють означення? (Хвилястою лінією)
8. Чи може бути іменник у називному відмінку обставиною? (Не може)
9. На які питання відповідає означення? (Який? яка?..)
10. Речення, у яких дві або більше граматичні основи,- це… (складні речення).
11. Чи ставиться інколи між підметом і присудком тире? (Ставиться)
12. Як називається присудок, виражений одним словом? (Простим)
13. Як називається присудок, виражений двома і більше словами? (Складеним)
14. Який розділовий знак ставиться в кінці питального речення? (Знак питання)
15. Чи може речення складатися з одного слова? (Може)
III тур. Редактор
Кожна команда отримує картки із завданнями.
– Не секрет, що від розстановки розділових знаків може залежати зміст речень. Іноді неправильно поставлений знак створює явний комічний ефект. Виправте орфографічні і пунктуаційні помилки та відредагуйте речення. Переможе той, хто зробить це швидко і правильно.
Найбільша аптека на вулиці Короленко. Будте добрі подзвоніть пізніше. Виграли києвляни. Він має три гиктара саду. Батько працював на посадібухгалтера до шести десяти років.
IV тур. Хто більше?
– “Заговори, щоб я тебе побачив”,- звертався до незнайомця давньогрецький філософ Сократ. І дійсно, мовлення людини може розказати про неї багато чого. Тому треба слідкувати за своєю мовою, розвивати мовлення, намагатися зробити його образним, яскравішим. Максим Рильський радив: “Не має мудріших, ніж народ, учителів. У нього кожне слово то перлина, то праця, то натхнення, то людина…”. Поет мав на увазі прислів’я та приказки, які є узагальненою пам’яттю народу, висновками з життєвого досвіду. Прислів’я та приказки впевнено можна назвати перлинами народної мудрості, бо вони відшліфовувалися століттями й за ними стоїть авторитет багатьох поколінь. Вони, як пломінь, вихоплюють і висвітлюють найсуттєвіше. Знання і використання їх у мовленні – це ознака освіченості загальної культури. Наступний тур перевірить, чи знаєте ви прислів’я.
– Продовжте прислів’я.
– Око бачить далеко, … (а розум далі).
– Умієш говорити, … (умій слухати).
– Говори мало, слухай багато, … (а думай ще більше).
– Дав слово – … (дотримай його).
– Більше діла, … (менше слів).
– Гостре словечко… (коле сердечко).
– Шабля ранить голову, а слово… (душу).
– Умієш говорити – умій… (слухати).
– Не хочеш почути поганих слів, не кажи… (їх сам).
V тур. Прямо чи влучно
– Мабуть, хоч раз послухавши цікавого співбесідника, ви помічали та замислювалися, як доречно він уживає у спілкуванні влучні, крилаті вирази народнорозмовної мови, як приємно стає на душі від враження, що людина так майстерно володіє мовою. Ці стійкі вирази сприймаються не прямо, а як єдине ціле, і називаються вони фразеологізмами. Вони найяскравіше виражають національний характер мови. Тому-то й наступний наш конкурс – “Прямо чи влучно”. Умова конкурсу: фразеологізми потрібно замінити словами-синонімами. Кожна правильна відповідь – 1 бал.
– Хоч око виколи – темно.
– Держати хвіст трубою – триматися.
– Взяти ноги в руки – втекти.
– Ніде й голці впасти – тісно.
– Перелічити ребра – побити.
– Зробити з мухи слона – перебільшити.
– Пекти раків – почервоніти.
– Палець об палець не вдарити – ледарювати.
– Мати голову на плечах – розумний.
– Продавати зуби – сміятися.
– Замилювати очі – обдурювати.
– Як нитка за голкою – невідступно.
– Завдання для вболівальників: відгадати загадки.
– Маленька, менша від мачини.
Ні з ким не стану на борню,
А при читанні коли треба
Й людини мову зупиню. (Крапка)
– Хоч в усній мові нас немає,
А на папері мовчимо.
Та все, що ти читаєш, друже,
Сприймати правильно вчимо. (Розділові знаки)
– Він після речення, цитати,
Вмостився, схожий на гачок.
Всіх нас примушує питати,
А сам ні пари з вуст – мовчок. (Знак питання)
VI тур. Муки творчості
– Творчість – це природна потреба людини. Відомі факти про те, що видатні музичні, художні й літературні таланти часом виявляються вже в ранньому дитинстві.
Моцарт від чотирьох років грав на клавесині, у п’ять уже писав музику, у вісім – створив першу сонату й симфонію, в одинадцять – першу оперу. Шевченко малював з раннього дитинства. Першу поезію Леся Українка написала у дев’ять років, Максим Рильський – у сім. А ви вже в такому віці, що настав час творити. Це справді, нелегко, тому конкурс називається “Муки творчості”.
Заримуйте подані слова.
Картка 1. Перлина, країна, дорожіть, любіть.
Картка 2. Буває, забуває, мова, основа.
Картка 3. Сміх, сніг, весна красна.
– Завдання для вболівальників: відгадати загадки.
– Я, іменник і вживаюсь тільки в множині –
А закінчення ви, друзі, замініть мені –
Стану я травою, що сохла у погожі дні,
І вживатимусь відтоді тільки в однині. (Сіни, сіно)
– Якщо до жарту ви готові,
Назвіть, кмітливі дітлахи,
Ті два займенники у мові,
Що можуть зіпсувати шляхи. (Я-ми)
– Звичайна, друзі, загадка для вас,
Вгадайте, про яке словечко мова:
Простий числівник це, і водночас
Це наказовий спосіб дієслова. (Три)
VII тур “Зізнання в любові українській мові”
Звучить пісня про мову.
– Замислимось на хвилинку над рядками, які ще в минулому столітті написав великий Кобзар:
“Ну що б, здавалося, слова,-
Слова та голос – більш нічого,
А серце б’ється, ожива,
Як їх почує…”.
Вони говорять про красу і силу мови, її значення в житті людини. Про любов до мови, не тільки української, говорив Павло Тичина: “Усі ми любимо нашу дзвінку українську мову. Та це аж ніяк не означає, що нам є чужими чи далекими мови інших народів”.
“Я тої думки, що не може бути творцем людина, яка не відчула музики слова”,- говорив Кость Гордієнко. Наші гравці спробували відчути музику слова, підготувавши презентації за темою “Зізнання в любові українській мові”. (Перегляд презентацій.)
Підбиття підсумків мовознавчого турніру. Нагородження переможців.
