Національний університет Києво-Могилянська академія(КМА, НУКМА)

Політологічний словник

Національний університет Києво-Могилянська академія(КМА, НУКМА) – перший вищий навчальний заклад, видатний осередок української, східнослов’янської, загальнослов’янської культури, освіти, науки й суспільно-політичної думки України ХVІІ-ХІХ ст. Заснований Петром Могилою у результаті злиття Київської братської школи (1615 р.) і школи Києво-Печерської лаври (1631 р.). Як колегія у 1701 р. одержав статус і права академії. У 1817 р. за царським наказом припинив свою діяльність. У 1991 р. розпорядженням голови Верховної Ради

України відроджений на своїй історичній території як незалежний вищий навчальний заклад України – міжнародний університет “Києво-Могилянська Академія”. 19 травня 1994 р. навчальному закладу указом Президента України надано статус Національного (НУКМА). Протягом майже півтора століття у КМ А здобули освіту вихідці із багатьох земель і представники різних суспільних верств, які поширювали знання в масах, ставали творцями літературних, мистецьких, історичних, філософських творів. У стінах Києво-Могилянської академії творила плеяда видатних представників гуманістичної думки: Ф. Прокопович, С. Яворський, Г. Щербацький,
И. Конович-Горбацький. Професорами Києво-Могилянської академії були: Л. Баранович, І. Галятовський, І. Кроковський, Д. Тупкало (Ростовський), М. Козачинський, Г. Кониський. Вихованцями Києво-Могилянської академії були гетьмани І. Виговський, І. Мазепа, П. Орлик. І. Мазепа дбав про розвиток освіти і при ньому чи не вперше академії надається державна підтримка. П. Орлик розробив одну з перших в Європі демократичну конституцію, шістнадцять статей якої передбачали встановлення національного суверенітету Української держави, забезпечення прав людини, демократичні засади, яких ще не знали європейські країни. Конституція передбачала поділ влади між гетьманом як вищою виконавчою владою, генеральною радою – як вищою представницькою владою і генеральним суддею. Хоча прерогативи органів влади не були чітко визначені, все ж тогочасна конституція наближалася до реалізації принципу поділу влади. Професори Києво-Могилянської академії пов’язували суспільно-політичні ідеали із поширенням освіти, вбачали в цьому критерій суспільно-політичного розвитку. Про вплив у східнослов’янському світі Києво-Могилянської академії може свідчити той факт, що протягом 1703-1774 рр. із 22 ректорів Московської слов’яно-греко-латинської академії 15 були вихованцями цієї академії, а серед 27 професорів філософії було 20 українців. Серед випускників академії багато імен, які вписані в історію культури східнослов’янських народів: історики І. Гізель, М. Бантиш-Каменський, М. Берлінський, лексикограф Є. Славинецький; письменники С. Полоцький, М. Смотрицький, Г. Кониський, В. Григорович-Барський; філософ Г. Сковорода та ін. В умовах незалежної України відновлення НУКМА має на меті розвиток системи вищої освіти з урахуванням досягнень у цій галузі найрозвиненіших країн світу, організації підготовки фахівців світового рівня в умовах економічної і політичної незалежності України.

Політологія / За заг. ред. Ю. І. Кулагіна. – К., 2002; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. Ю. С. Шемшученка, В. Д. Бабкіна. – К., 1997.

Т. Самойленко

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Національний університет Києво-Могилянська академія(КМА, НУКМА) - Довідник з політології