Написання непоширених прикладок через дефіс – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення
СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ
Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення
Написання непоширених прикладок через дефіс
1. Непоширена прикладка й означуване слово з’єднуються дефісом, якщо:
А) вони виражені загальними іменниками: Мати-природа, місто-трудівник, вітер-пустун;
Б) загальний іменник стоїть після власної назви: Сапун-гора, але гора Сапун; Хорол-річка, Але Річка Хорол;
В) прикладка входить до складу терміна: Гриб-паразит, меч-риба, розрив-трава, дрізд-горобинник.
2. Дефіс не ставиться, якщо:
А) прикладкою виступає видова назва: Трава материнка, птах ворон, квітка мальва;
Б) прикладка, яка стоїть перед означуваним словом, співвідноситься з прикметником. Якось раптово зчах і зів’яв рум’яний красень вечір (В. Малик).