Написання непоширених прикладок через дефіс – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення

СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення

Написання непоширених прикладок через дефіс

1. Непоширена прикладка й означуване слово з’єднуються дефісом, якщо:

А) вони виражені загальними іменниками: Мати-природа, місто-трудівник, вітер-пустун;

Б) загальний іменник стоїть після власної назви: Сапун-гора, але гора Сапун; Хорол-річка, Але Річка Хорол;

В) прикладка входить до складу терміна: Гриб-паразит, меч-риба, розрив-трава, дрізд-горобинник.

2. Дефіс не ставиться, якщо:

А) прикладкою виступає видова назва: Трава материнка, птах ворон, квітка мальва;

Б) прикладка, яка стоїть перед означуваним словом, співвідноситься з прикметником. Якось раптово зчах і зів’яв рум’яний красень вечір (В. Малик).

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Написання непоширених прикладок через дефіс – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення - Довідник з української мови