НАПРУЖЕНІСТЬ СОЦІАЛЬНА

Соціологія короткий енциклопедичний словник

НАПРУЖЕНІСТЬ СОЦІАЛЬНА – стан, який виникає в суспільстві внаслідок дії дестабілізуючих факторів і виявляється у зростанні негативних соціальних настроїв та деструктивної поведінки, що таїть у собі небезпеку соціального “вибуху”, руйнування певних соціальних структур чи всього суспільства. Н. с. свідчить про наявність кризових ситуацій у суспільстві, загострення суперечностей між соціальними верствами, вона досягає піку свого розвитку у період їх розгортання та вирішення.

У

працях представників “конфліктол. підходу” Н. с. розглядається як: 1) незмінна умова соціального життя, якому притаманне протиставлення й зіткнення групових інтересів, суперечність, примус, дезінтеграція в суспільстві; 2) передумова соціального конфлікту; 3) засіб, який у межах “еластичного суспільства” може зберегти соціальну інтеграцію, відновивши відповідність між соціальним організмом і наслідками структурного конфлікту Льюіс Козер, аналізуючи хід “відкритих” конфліктних інтересів, вбачав в Н. с. “психол. зміни”, які виявляються через емоції, цінності, потреби людських мас.

Причини Н. с.

породжені, як правило, об’єктивними суперечностями, а також розривом між ціннісними орієнтаціями, соціальними установками людей та дійсністю, очікуваним і реалізованим, теперішнім і бажаним майбутнім. П. Сорокін висунув тезу, за якою “безпосередньою передумовою будь-якої революції завжди було зростання пригнічених основних інстинктів більшості населення, а також нездатність навіть мінімального їх задоволення”.

Внутрішніми компонентами Н. с. виступають психічні стани індивідів, які концентрують у собі їх невдоволення власним соціальним становищем, умовами життєдіяльності, функціонування певних ін-тів, організацій, партій, посадових осіб і т. д. Відчуття соціального дискомфорту, тривоги, навіть страху, що виникають під впливом негативних явищ у суспільстві, його розбалансування, значно посилюються у моменти зростання Н. с.

Н. с. – багаторівневе явище, що формується, з одного боку, як результат зіставлення суб’єктивних очікувань людей з об’єктивними параметрами дійсності, виступаючи у вигляді синтезу їх особистісних ставлень, дій і ситуацій, що склалися в суспільстві. З другого боку – сфери життєдіяльності індивідів (екон., політ., правова та ін.) є джерелами реальних суперечностей, які продукують Н. с. через загострення людських проблем, переживань, посилення життєвих труднощів, гальмування перспектив досягнення життєвого успіху.

Як правило, вияв Н. с. у активній поведінці індивідів, соціальних груп, спрямований на подолання кризових умов, мобілізує суспільство, урівноважує його. Навпаки, поглиблення Н. с., емоційно-дискомфортного внутрішнього стану людей обумовлює несприятливий розвиток подій, що спричиняє конфлікти.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


НАПРУЖЕНІСТЬ СОЦІАЛЬНА - Довідник з соціології