Натуральна заробітна плата – частина заробітної плати, яку видають найманим працівникам у формі товарів і послуг. Виникла на ранніх ступенях розвитку капіталізму за умов надмірної експлуатації найманої праці капіталом, відсутності соціального захисту, профспілок, державного регулювання трудових відносин. Найпоширенішою формою Н. з. п. було надання робітникам товарів у кредит, здебільшого за вищу, ніж ринкова, ціну. Внаслідок цього скорочувалася тривалість необхідного робочого часу і збільшувалася тривалість додаткового робочого часу,
а отже, зростала норма додаткової вартості. Н. з. п. виплачували як у незначних обсягах (наприклад, премії натуральними продуктами), так і повністю (зокрема за карткової системи). Виплата Н. з. п. за сучасних умов практикується у слаборозвинених країнах світу. В СРСР Н. з. п. була поширена в період т. зв. воєнного комунізму (1920 вона становила понад 90% заробітної плати), під час другої світової війни. Різновидом Н. з. п. була оплата праці в колгоспах і радгоспах. Широко практикувалася виплата Н. з. п. в Україні у 90-х, причому ціни на товари і послуги були здебільшого завищеними (порівняно з ринковими), а якість товарів гіршою. Така Н. з. п. є сучасною прихованою формою рабства.