Навчальний переказ
Тема: УРЗМ 8. Навчальний переказ
Мета: вчити складати письмовий переказ тексту за планом; розвивати увагу, пам’ять, спостережливість, усне і письмове мовлення; виховувати любов до тварин, почуття взаємодопомоги, прагнення бути справжніми друзями.
Тип уроку: розвиток зв’язного мовлення.
Обладнання: підручник, зошит.
Перебіг уроку
І. Організаційний момент
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Робота над загадками
– Стрекотуха білобока,
Звуть усі її… (сорока).
– Я пухнастенька, руденька,
Лісом бігаю
Я збираю ягідки,
На гілках сушу грибки,
Грушки і горішки,
І соснові шишки. (Білочка)
– Восьминогий ткачик
В нірці ледь не плаче:
– Ткав я ковдру при свічках, ‘
Розстелив на вітті.
Вранці глянув – на гілках
Лиш одне лахміття! (Павук)
III. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда
– Поясніть значення слова детальний.
Детальний переказ – це усний або письмовий переказ, що якнайповніше передає зміст прочитаного або прослуханого тексту.
– Для чого людині потрібно вміти детально переказувати?
2. Слухання тексту
– А тепер послухайте,
ПОКИНУТЕ КОШЕНЯ
Хтось винiс iз хати мале сiре кошенятко й пустив його на дорогу. Сидить кошеня та й нявчить.
Проходять люди i дивляться на кошеня. Хто сумно хитає головою, хто смiється, хто жалiє. Та всi проходять мимо.
Настав вечiр. Зайшло сонце. Страшно стало кошенятковi.
Поверталася зi школи Наталочка. Почула нявчання кошеняти. Не сказала нi слова дiвчинка. Взяла кошенятко i пiшла додому.
Пригорнулось кошенятко до Наталочки. Замуркотiло. Радiє.
За В. Сухомлинським.
3. Бесiда за змiстом та мовний аналiз тексту.
– Про кого ви дiзналися з оповiдання?
– Як би ви озаглавили цей твiр?
– В. Сухомлинський назвав його “Покинуте кошеня”.
– Що ж сталося з кошеням?
– Як поставились до цього перехожi?
– Хто ж iз прохожих виявився найдобрiшим?
– Як же поступила Наталочка?
– Як почувалося кошенятко з Наталочкою?
– Яка ж тема i мета цього твору?
– Якими словами, виразами передає автор ставлення перехожих до покинутого кошеняти?
– Звернiть увагу, якi речення вживає письменник, щоб передати страх кошеняти:
Настав вечiр. Зайшло сонце. Страшно стало кошенятковi – речення короткi, без образних слiв.
– Якi слова використовує автор, щоб показати, що вiдчуло кошенятко з Наталочкою?
Пригорнулось кошенятко до Наталочки. Замуркотiло. Радiє.
4. Колективне складання плану i запис його на дошцi.
Учитель читає текст за частинами, учнi добирають до кожної заголовок у виглядi питального чи розповiдного речення, учитель пункти плану записує на дошцi.
ПЛАН.
1. Кошенятко на дорозi.
2. Кошенятко нiкому не потрiбне.
3. Як страшно самому!
4. Наталочка i кошенятко.
5. Як добре мати господаря.
5. Виписування до кожного пункту плану контрольних слiв та виразiв, орфограм:
Хтось винiс, кошенятко, його, на дорогу, нявчить, дивляться,
Хто, смiється, жалiє, проходить мимо, нявчання, не сказала
Нi слова, замуркотiло.
6. Повторне читання твору.
7.Усний переказ за планом. а) частинами; б) в цiлому
8.Пiдготовка першого варiанту переказу.
Учнi пишуть свою роботу спочатку на листочках. Потiм перечитують їх, виправляють неточностi, помилки. Учитель допомагає учням, вказуючи на слово, в якому є помилка, але не виправляє їх.
9. Написання переказу в зошит.
10. Змістовий аналіз тексту
– Про кого йдеться в тексті?
– Як повелася Наталочка?
11. Мовний аналіз тексту
– Якими словами автор називає кошенятко?
12. Структурний аналіз тексту
– Назвіть зачин, кінцівку.
– Про що йдеться в основній частині тексту?
13. Орфографічна підготовка
– Які орфограми зустрілися в оповіданні?
– Які правила слід згадати, щоб грамотно написати переказ?
7. Фізкультхвилинка
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Повторне читання тексту вчителем
2. Запис переказу
Індивідуальна допомога слабшим учням може бути такою:
– початок абзаців;
– набір опорних слів до кожного абзацу.
4. Читання переказів, написаних учнями
V. ПІДСУМОК УРОКУ
– Що нового ви дізналися на уроці?
– Чого нас навчає це оповідання?
– Отже, діти, поважайте кожне слово, розвивайте власне мовлення, читайте якомога більше книжок, зростайте та розумнішайте!
РІДНА МОВА
По-своєму кожна
Пташина співає,
По-своєму кожен
Народ розмовляє.
У мене й народу мого
Українська
Є мова чудова,
Своя, материнська.
По світу її,
Як святиню, нестиму
Допоки живу,
В чистоті берегтиму,
З любов’ю сердечною,
Вірністю сина.
Ця мова для мене,
Як мати, єдина.
С. Жупанин.
