НЕКТАРОПРОДУКТИВНІСТЬ МІСЦЕВОСТІ
НЕКТАРОПРОДУКТИВНІСТЬ МІСЦЕВОСТІ – кількість нектару, виділювана рослинністю, що росте в радіусі корисного літання бджіл (2-3 км). Н. м. визначають за допомогою таких даних:
– експлікація земельних угідь;
– кількісний склад нектароносів в угіддях;
– площа посівних нектароносів і плодово-ягідних насаджень;
– таксаційний опис нектароносних дерев і чагарників.
Кількість дикорослих нектароносів визначають за окремо взятими пробними площадками, де обчислюють ший вид нектароноса й визначають його процентне співвідношення з іншими видами медоносних рослин.
Маючи дані про кількісний і якісний склад рослин якої-небудь місцевості, визначивши площу й помноживши Н. м. на 1 га, одержують дані про загальний нектарозапас місцевості.