Необхідність міжнародного руху капіталів. Форми міжнародного руху капіталів: міжнародний кредит та іноземне інвестування. Міждержавні, міжнародні організації та приватні міжнародні кредити
УРОК 96
Необхідність міжнародного руху капіталів. Форми міжнародного руху капіталів: міжнародний кредит та іноземне інвестування.
Міждержавні, міжнародні організації та приватні міжнародні кредити
Мета уроку: формувати в учнів чітке уявлення про сутність, причини виникнення та форми міжнародного руху капіталів; розкрити структуру міжнародного руху капіталів узагалі та світового ринку позикових капіталів – як його частини; ознайомити учнів із тенденціями розвитку міжнародного кредиту.
Основні поняття: міжнародний рух
Тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання
III. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
>> Обговорення питань, що були поставлені як домашнє завдання
1) Учні роблять доповіді про історію валютного регулювання в Україні.
Інформація для вчителя. В Україні можна виокремити такі періоди регулювання
2) Обговорення ситуацій впливу зміни валютного курсу на експортно-імпортні операції
Ситуація 1. Девальвація фунта стерлінгів дорівнювала 14,3% 
Розмір вимушеної ревальвації долара – 16,7 % 
Англійські експортери отримували девальваційну премію (за інших незмінних умов) у розмірі 16,7 %, у такий спосіб здійснювалося стимулювання англійського експорту.
Англійські імпортери зазнали збитків унаслідок збільшення вартості валюти платежу на 14,3 %, що спричинило подорожчання та скорочення імпорту в Англію.
Ситуація 2. Здешевлення і зростання імпорту, збільшення припливу іноземного капіталу, менша цінова конкурентоспроможність експортерів, проблеми з експортом.
IV. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Учням пропонується поміркувати над питанням: які фактори спричиняють появу міжнародних організацій і спонукають держави й фірми до зарубіжних інвестицій та міжнародних кредитів – двох головних форм міжнародного руху капіталів (МРК)?
>> Головні причини виникнення МРК
1) Інтернаціоналізація господарського життя (світова торгівля, науково-технічні зв’язки).
2) Поява можливості більш вигідного вкладення капіталу за кордоном.
3) Відносний надлишок капіталу на внутрішньому ринку й відсутність умов його ефективного використання.
4) Прагнення власників капіталу застосувати його в країнах, де існують низькі ціни на сировину, матеріали, енергію, транспорт, робочу силу.
5) Економія фінансових ресурсів завдяки застосуванню низьких митних тарифів та пільгових тарифних заходів у країнах, куди переміщується капітал.
6) Можливість стабільного постачання національних підприємств іноземною сировиною (капітал вкладається в розвиток видобувних галузей промисловості країн – експортерів сировини).
7) Прагнення забезпечити збереження та чистоту навколишнього середовища в країнах – експортерах капіталу в разі використання корисних копалин, забруднення навколишнього середовища.
V. Вивчення нового матеріалу
Міжнародний рух капіталу (МРК) є однією з головних форм міжнародних економічних відносин. Це – переміщення капіталу між країнами світу в пошуку більш вигідної та прибуткової сфери застосування.
Головною формою руху капіталів є вивезення капіталу – одностороннє переміщення вартості в товарній (експорт машин, обладнання, напівфабрикатів) або грошовій формах за кордон із метою одержання підприємницького прибутку (інвестиції) або відсотка (кредит).
Міжнародний кредит – це позика в грошовій або товарній формі, що надається кредитором однієї країни позичальнику іншої країни на умовах терміновості, повернення і сплати відсотків. Головною метою міжнародного кредиту є отримання максимального прибутку у формі відсоткового або підприємницького прибутку. Суб’єкти міжнародного кредиту: держава і державні установи (міністерства), фірми, підприємства, банки, страхові компанії, ТНК, міжнародні організації (МВФ, МБРР) та групи держав.
Головні види міжнародного кредиту
¦ За цільовим призначенням: зв’язаний (чітка мета), фінансовий, емісія цінних паперів.
¦ За формами надання: товарний і валютний.
¦ За суб’єктами кредитування: приватний, урядовий, змішаний, кредит міжнародних установ.
¦ За характером забезпечення: забезпечений та бланковий (без гарантій застави).
¦ За терміном: короткостроковий (до 1 року), середньостроковий (1-7 років), довгостроковий.
Найбільш поширеними є фірмові, банківські та урядові кредити. Фірмові кредити – це позика, що зазвичай надається експортером однієї країни імпортеру іншої країни у формі відстрочки платежу. Здійснюється у двох видах: вексельній та авансу покупцю.
Вексельний кредит передбачає, що експортер виставляє вексель на імпортера, який, отримавши комерційні документи, оплачує вексель у зазначений у ньому термін. Надається постійним клієнтам у товарній формі. Аванс покупця полягає в кредитуванні імпортером експортера, надається в грошовій формі.
Світовий ринок позикового капіталу (СРПК) – це сукупність попиту та пропозиції на позиковий капітал позичальників та кредиторів різних країн. З огляду на особливості розвитку СРПК виокремлюють такі види його структури:
1. Функціональну, що розкриває механізм функціонування СПРК
Тенденція розвитку – це процес сек’юритизації, тобто переключення з кредитних форм надання позики на випуск цінних паперів, завдяки чому відбувається активізація ринку цінних паперів.
2. Інституціональна структура відбиває відносини між професійними посередниками (транснаціональними банками, фінансовими компаніями, фондовими біржами), позичальниками (ТНК, приватними й центральними банками, міжнародними й регіональними організаціями – ЄС, НАФТА) і кредиторами різних країн. Тенденція розвитку – зменшення ролі банків, підвищення ролі держави та міжнародних економічних організацій.
3. Географічна структура відбиває рух капіталів між країнами, групами країн, регіонами переважно через міжнародні фінансові центри. До останніх належать: Нью-Йорк (найбільша фондова біржа), Лондон (перше місце за обсягом валютних та кредитних операцій), Цюріх, Франкфурт-на-Майні (середньо – та короткострокові кредити), Токіо, Гонконг (кредитні операції), Латиноамериканський фінансовий центр (Панама, Багамські, Кайманові та інші острови), який отримав назву “офшор”, тобто його фінансові операції не підпадають під національне регулювання. Тенденції розвитку: перевищення ввезення капіталу в розвинені країни над вивезенням до країн, що розвиваються; посилення руху капіталу між розвиненими країнами, зниження на ринку капіталів частки країн, що розвиваються.
4. Валютна структура характеризується такими тенденціями: підвищення ролі євро та зниження ролі долара.
Україна активно користується зовнішніми позиками для здійснення капітальних інвестицій, покриття дефіциту бюджету тощо. Загальний обсяг зовнішніх позик України на кінець 2010 р. становив 117,3 млрд. дол. США (85,7 % від ВВП), що забагато для країни з перехідною економікою.
VI. Закріплення нових знань, умінь і навичок учнів
Завдання 1
Розв’язання ситуації
У 70-80-х pp. латиноамериканські країни активно брали позики, що призвело до боргової кризи. Водночас країни Південно-Східної Азії активно інвестували свій капітал, що дало їм змогу здійснити економічний ривок. Дайте відповідь на запитання:
1. Реальна відсоткова ставка за міжнародними позиками буде:
А) у Латинської Америки більшою, ніж у країн Південно-Східної Азії;
Б) у Латинської Америки меншою, ніж у країн Південно-Східної Азії;
В) однаковою для цих груп країн.
2. Товари поточного споживання імпортуватимуть:
А) обидві групи країн;
Б) країни Південно-Східної Азії;
В) країни Латинської Америки.
3. Хто з груп країн робив ставку на поточне споживання, а хто – на майбутнє?
А) Латиноамериканські країни – на майбутнє, а країни Південно-Східної Азії – на поточне;
Б) латиноамериканські – на поточне, а країни Південно-Східної Азії – на майбутнє;
В) обидві групи країни робили ставку на майбутнє споживання;
Г) обидві групи країни робили ставку на поточне споживання.
Завдання 2
Учням пропонується написати короткий твір-есе, у якому вони мають поміркувати над негативними економічними та психологічними наслідками зовнішнього боргу країни.
VII. Підсумок уроку
VIII. Домашнє завдання
1. Опрацювати теоретичний матеріал.
2. Підготувати доповіді про динаміку зовнішнього боргу України, його структуру та причини виникнення.
