Неокласична модель

Неокласична модель – розроблялась Д. Саксом, Я. Корнаї, Ф. Фрідменом, Дж. Стінглером та ін., передбачає орієнтацію на абсолютне переважання приватної власності, механізму вільного ринкового саморегулювання економіки, опору на іноземні інвестиції, здійснення швидкої лібералізації цін та ліберизації зовнішньої торгівлі (без раціонального поєднання з політикою протекціонізму), скорочення соціальних витрат держави, соціальну диференціацію суспільства, акцентує увагу насамперед на досягненні фінансової стабілізації. Ця концепція дає загальні

рекомендації усім країнам, які перебувають на етапі перехідної економіки, незалежно від їх рівня соціально-економічного розвитку. У цьому напрямі виокремлюють ортодоксальний варіант, згідно з яким сутність перехідного періоду зводиться до проведення жорсткої кредитно-грошової політики, мінімізації дефіциту державного бюджету та стабілізації валютного курсу. Прихильники іншого варіанта, окрім перелічених заходів, пропонують проведення політики доходів, стверджуючи при цьому, що невиконання будь-якої з запропонованих умов деформує процес трансформації, а для зменшення ризиків від поступових реформ необхідна “шокова терапія”. За таким сценарієм здійснюються реформи в деяких латиноамериканських країнах, Україні, Росії. Сценарій такої “терапії” розробляли спеціалісти МВФ та Світового банку.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Неокласична модель - Економічний словник