НОРМИ ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ – ДОБРИВА ДЛЯ САДУ

Сад і город (енциклопедія)

ДОБРИВА ДЛЯ САДУ

НОРМИ ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ

Добрива використовуються завжди, але потреба у внесенні добрив буває різною. Можна визначити, чи потребують рослини додаткового підживлювання, якщо правильно оцінити їхній зовнішній вигляд. Молоді дерева мають щорічно давати паросток 50-60 см, плодоносні – 25-30 см. Листя на деревах повинне мати насичений темно-зелений колір, не бути ані занадто великим, ані занадто малим. Дерева повинні давати оптимальний урожай з високою якістю плодів тривалого зберігання. Про брак

окремих поживних речовин або незбалансованість унесення добрив свідчать дрібне листя, занадто світле його забарвлення, світлість або біла плямистість листя, підсохлі краї листя, усихання молодих пагонів, зниження врожаю й погіршення лежкості плодів. Усе це сигналізує про те, що необхідно провести підживлювання. Для точного визначення процентного вмісту поживних речовин і потреби в окремих видах добрив можна провести хімічний аналіз грунту й листя рослин.

На ріст і плодоносіння дерев впливає як загальна виснаженість грунту, так і нестача або надлишок окремих мінеральних речовин. Шкідливим є як надлишок, так

і нестача добрив. Крім того, якщо збільшується норма внесення якого-небудь добрива, наприклад азоту, слід збільшувати також норми внесення фосфорно-калійних добрив. Крім фосфору, калію й азоту, грунт потрібно регулярно збагачувати мікроелементами: цинком, марганцем, бором, міддю, молібденом.

Якщо є велика кількість органічних добрив, можна обійтися без внесення мінеральних добрив. Органічні добрива, крім підживлювання грунту, поліпшують його структуру, водо – і повітрообмін. У дозуванні органічних добрив необхідно знати міру: якщо їх буде занадто мало – сад засохне, якщо занадто багато – сад згорить на корені. У зв’язку з тим, що окремі органічні добрива містять поживні речовини в тій формі, яка не засвоюється рослинами, їх вносять у грунт заздалегідь, до садіння саду. Грунтові мікроорганізми переробляють органічні добрива, що призводить до їхньої мінералізації та переходу поживних речовин у засвоювану рослинами форму.

Мінеральні добрива є швидкодіючими, вони відразу засвоюються кореневою системою рослин. Тому їх можна вносити як під перекопування грунту, так і у вигляді підживлювань.

Найкраще при вирощуванні саду використовувати як органічні, так і мінеральні добрива. На грунтах з багатим родючим шаром (чорноземних, каштанових) використовуються в більшій кількості мінеральні добрива, у меншій – органічні. На легких піщаних і супіщаних грунтах краще застосовувати органічні добрива.

Органічні й фосфорно-калійні мінеральні добрива вносять восени під перекопування. Азотні мінеральні добрива вносять навесні, оскільки вони добре розчиняються у воді та швидко вимиваються з грунту. Якщо грунт легкий, то азотні добрива вносять навесні й улітку у вигляді підживлювань. На важких грунтах третину азотних мінеральних добрив вносять під осіннє перекопування грунту, а решту – навесні й улітку.

Для глибокого внесення добрив у грунт використовують меч Колесова або гідробур. Ці прилади використовують на важких суглинних і глинистих грунтах. Якщо вживають меч Колесова, навколо стовбура дерева роблять щілини на глибину 30-40 см, уносять туди добрива, а потім щілини заливають водою. Гідробуром роблять 2-4 свердловини навколо стовбура на глибину до 80 см. Потім вносять добрива й заливають щілини водою.

Інший спосіб внесення добрив на садову ділянку-осередковий. Спочатку готують суміш: 1 кг калійної солі, 1 кг суперфосфату, 4- 5 кг перегною. Роблять свердловини вздовж периферії крони завглибшки 50-60см, діаметром 15-20 см на відстані 100 см одна від одної. При цьому стежать, щоб не ушкодити коріння. Потім закладають у свердловини суміш добрив і закривають землею. При цьому способі рослина сама забирає потрібну кількість

Концентрованого грунтового розчину добрив. Такий спосіб найбільш ефективний у садах, розташованих на схилах, на кам’янистих ділянках, на ділянках із сильно-розвинутим дерновим шаром.

Якщо перед закладенням саду грунт добре заправлений органічними добривами, то протягом 4-5 років уносять тільки азотні мінеральні добрива. На 100 м2 витрачають 1,5-2 кг сечовини. Після досягнення садовими деревами віку 5-6 років у грунт вносять азотні, фосфорні та калійні мінеральні добрива, а також органічні добрива. Якщо сад добре зрошується, норми внесення добрив збільшуються на третину, якщо ділянка саду погано забезпечена вологою, норму мінеральних добрив зменшують на третину. Співвідношення між азотом, калієм і фосфором, що надходить у грунт, має бути 2,5:2:1.

Норма внесення органічних і мінеральних добрив неоднакова для різних районів і залежить від складу грунту, забезпеченості його вологою, часу внесення добрива, від того, чи вносять органічні й мінеральні добрива в комплексі або окремо.

Чим північніший район і бідніший грунт, тим вищою є норма внесення деяких мінеральних речовин. Так, для дерново-підзолистих грунтів норма внесення азотних добрив має бути такою, щоб на 100 м2 саду припадало 1200-1500 г діючої речовини азоту; 900- 1200 г діючої речовини калію; 600 г діючої речовини фосфору. На чорноземних і каштанових грунтах норма внесення калійних добрив має бути вдвічі нижчою, ніж на дерново-підзолистих.

Органічні добрива вносять один раз на два-три роки, якщо сад плодоносить. Норма внесення органічних добрив на багатих на поживні речовини грунтах становить 300-500 кг на 100 м2. Якщо сад розташований на бідних піщаних грунтах, норму внесення органічних добрив збільшують на третину. Якщо грунт чорноземний або каштановий – зменшують на третину.

Якщо вносять одночасно органічні та мінеральні добрива, то останніх беруть удвічі менше норми. Але в будь-якому разі кількість добрив залежить від стану дерев і чагарників, швидкості їхнього росту, урожайності.

У вегетаційний період у врожайні роки вносять підживлення під дерева. Для підживлювання добре використовувати рідкі органічні добрива – пташиний послід, гноївку, коров’як – і розчин мінеральних добрив. Підживлюють дерева після цвітіння, коли зав’язуються й наливаються плоди. Останні підживлювання проводять, зменшуючи норму азотних добрив, оскільки останні знижують опірність дерев до холоду. Збільшують кількість калійних добрив, які підвищують зимостійкість дерев. Мінеральні добрива найкраще використовувати у вигляді розчинів у концентрації 1:5 (на 1 кг добрив – 4-5 відер води).

Органічні підживлення розводять у співвідношенні 1:10, гноївку – у співвідношенні 1:5. Якщо серед садового інвентарю немає меча Колесова або гідробура, навколо дерев роблять кільцеві канавки завглибшки 15-20 см, заливають туди розчин добрив, дають усотатися, потім канавки засипають і розпушують грунт. На 100 м2 за одне підживлювання використовується 10-15 кг пташиного посліду (або 30-50 кг коров’яку, або 3-5 відер гноївки) і 300-400 г діючої речовини мінеральних добрив. Для того щоб правильно розрахувати кількість мінеральних добрив, слід знати процентний уміст діючої речовини на кілограм конкретного добрива. Наприклад, якщо сечовина містить 46% азоту, то для внесення 400 г азоту потрібно взяти приблизно 900 г сечовини.

Підживлювання садових дерев мікроелементами краще проводити в позакореневій формі. Зазвичай позакореневі підживлення роблять одночасно з обприскуванням пестицидами. Позакореневе підживлення проводять до розпускання бруньок. Якщо ж його проводять у вегетаційний період, стежать, щоб на листі не з’явилися опіки. У суху погоду концентрація розчину може бути вищою, ніж у дощову. Якщо розчин вийшов занадто кислим, у нього додають свіжогашеного вапна. Найкраще позакореневе підживлення проводити в похмуру погоду, після ранкової або вечірньої роси. Розчин для кореневого підживлювання готують із розрахунку 10- 15г борної кислоти, 5-10 г сульфату цинку, 5-10 г сульфату марганцю, 1-3 г молібденово-кислого амонію на відро води.