ОДИН ІНСТРУМЕНТ
ОДИН ІНСТРУМЕНТ – ЦЕ БАГАТО ЧИ МАЛО?
Прочитай текст. Дізнайся про жанри кампанелли та каприса на “Сторінках-підказках”.
Скільки музичних інструментів створили люди! Чому ж серед цього барвистого розмаїття музиканти часто обирають лише один інструмент?
Один інструмент – це багато чи мало, щоб думка музична жила та звучала, і владним поривом в душі панувала, і мрію будила, і серце стискала?..
“Маестро одного інструмента” – так можна назвати італійського композитора та скрипаля Нікколо Паганіні.
Уже майже
У творчості Н. Паганіні набули досконалості сольні жанри інструментальної музики. У знаменитих “Каприсах” скрипка сміється і плаче, передаючи всю силу людських почуттів. А у п’єсі “Кампанелла” її звучання “розсипається” барвистим переливчастим дзвоном.
Послухай “Кампанеллу” та “Каприс № 24” Н. Паганіні. Поміркуй, що виражає та зображає музика. Пригадай, що ти знаєш про походження скрипки.
Залежно від кількості виконавців
Прочитай текст. Розглянь схему походження та розвитку струнних інструментів.
Здається, ці інструменти зовсім різні. Проте “пращур” у них один – звичайнісінька тятива мисливського лука, що стала першою у світі струною.
Простеж за схемою, який шлях пройшли струнні інструменти від давньої ліри до роялю.
Попрацюймо разом!
Проведіть музичний експеримент. Відкрийте кришку піаніно чи рояля та подивіться, що відбувається, коли натискаєш клавіші.
Поясніть, чому фортепіано називають струнним ударно-клавішним інструментом.
Фридерик Шопен. Прелюдії № 4 і 7
“Душею фортепіано” називають композитора і піаніста Фридерика Шопена – засновника класичної музики Польщі. У його творчому доробку представлені різні жанри фортепіанної музики: від невеликих п’єс до масштабних сонат і концертів.
Окрасою творчості Ф. Шопена є прелюдії – лаконічні (іноді по 16-20 тактів), але дуже виразні п’єси. У них передано найрізноманітніші почуття людини: радість і задумливість, м’який гумор і глибокий смуток…
У деяких прелюдіях майстерно зображено яскраві сценки з народного життя, невипадково музика таких п’єс просякнута інтонаціями польського фольклору.
Дізнайся про музичний жанр прелюдії на “Сторінках-підказках”.
Послухай прелюдії № 4 і № 7 Ф. Шопена. Поміркуй, які художні образи у них створено.
Порівняй засоби музичної виразності двох творів. Яка прелюдія більш співзвучна твоєму настрою?
Це цікаво знати!
Музичний інструмент фортепіано здобув свою назву за спроможність звучати і гучно, і тихо. Винайшов його у 1709 році італійський майстер Бартоломео Крістофорі.
Перші “гучно-тихі” інструменти називали піано – форте. Згодом ці два італійські слова поміняли місцями – і виникла сучасна, звична для нас назва.
Є два різновиди фортепіано: піаніно (з італ. – маленьке піано) і рояль (з фр. – королівський). Вони мають однакову клавіатуру, грають на них також однаково.
Музику, написану для цих інструментів, називають фортепіанною.
Розглянь малюнок. Проспівай гаму і знайди у ній тони і півтони. Прочитай вірш-казку.
По клавішах чорних і клавішах білих ходили три знаки.
Ті знаки уміли замінювать клавіші легко й проворно – то чорну на білу, то білу на чорну.
Дієз міг підвищити звук на півтона.
Для ноти він був, як маленька корона, бо звук враз ставав трохи тонше і вище й до правого краю рояля поближче.
Бемоль – другий знак – теж поважна персона: понизити міг кожний звук на півтона.
І ноти слухняно корилися долі – спускалися вниз за наказом Бемоля.
І тільки Бекар не любив щось міняти. Ходив, наступаючи друзям на п’яти: “Благаю, у спокої ноти лишіть, а я поверну все на місце за мить!”
Отак з давнини і донині блукають вони в чорно-білому нотному краї.
Запам’ятай назви знаків, що вказують на зміну висоти звуків.
Послухай звучання тонів і півтонів на білих і чорних клавішах.
Велику відстань між двома сусідніми звуками звукоряду називають тон, а малу – півтон.
Кожний тон можна поділити на два півтони. Для цього використовують знаки: дієз, бемоль і бекар.
Послухай пісню. Про що у ній розповідається? Поміркуй, чого навчає пісня школярів.