Окупація України

Тема 1. УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939-1945). ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА (1941-1945)

§ 2. ОБОРОННІ БОЇ В УКРАЇНІ 941-1949 рр. ОКУПАЦІЯ УКРАЇНИ

6. Окупація України.

Загарбання території України збройними силами Німеччини призвело до її окупації. Окупаційна політика гітлерівців щодо завойованих земель грунтувалася на колонізаторських засадах. Нацисти дотримувалися класичного принципу завойовників – “поділяй і володарюй”. Плануючи використовувати територію України як життєвий простір для арійської раси, Гітлер поділив її на зони,

урахувавши домовленості зі своїми союзниками та поточними потребами ведення війни. Закарпаття ще в 1939 р. було окуповане Угорщиною. Північна Буковина, Ізмаїльщина, райони Вінницької, Одеської і Миколаївської областей, що знаходяться між Дністром і Південним Бугом, утворили румунську провінцію Трансністрія із центром в Одесі. Дистрикг1 “Галичина” входив до Генерального губернаторства, створеного зі східних територій Польщі. На більшості окупованих територій діяв рейхскомісаріат “Україна” з адміністративним центром у Рівному. Черкаська, Сумська, Харківська та Ворошиловградська області й територія Криму
перебували під владою тимчасової воєнної адміністрації вермахту.

1 Дистрикт – адміністративна, судова, виборча дільниця в окремих державах.

Телеграма Державного комітету оборони

Від 11 липня 1941 р.

Київ

Т. Хрущову

Одержані достовірні відомості, що ви всі, від командувача Південно-Західним фронтом до членів Військової ради, налаштовані панічно і маєте намір відвести війська на лівий берег Дніпра. (Попереджаю вас, якщо ви зробите хоч один крок до відведення військ на лівий берег Дніпра, не будете до останньої можливості захищати райони УРів на правому березі Дніпра, вас усіх спіткає жорстока кара як боягузів і дезертирів.

Голова Державного комітету оборони Й. Сталін

Наказ народного комісара оборони № 227

28 липня 1942 р.

…Відтепер залізним законом дисципліни для кожного командира, червоноармійця, політпрацівника має бути вимога – ні кроку назад без наказу вищого командування.

Командири роти, батальйону, полку, дивізії, відповідні комісари і політ – працівники, які відступають з бойової позиції без наказу згори, є зрадниками Батьківщини. З такими командирами і політпрацівниками поступати треба як із зрадниками Батьківщини.

Верховне головнокомандування Червоної армії наказує:

1. Військовим радам фронтів і перш за все командувачам фронтами: а) безумовно ліквідовувати відступальні настрої у військах і залізною рукою припиняти пропаганду про те. що ми можемо і нібито повинні відступати й далі на схід, що від такого відступу нібито не буде шкоди; (…)

В) сформувати в межах фронту від одного до трьох (з огляду на становище) штрафних батальйонів (по 800 чоловік), куди направляти середніх і старших командирів і відповідних політпрацівників усіх родів військ, які провинилися порушенням дисципліни через боязкість або нестійкість, і поставити їх на важчі ділянки фронту, щоб дати їм можливість спокутувати кров’ю свої злочини проти Батьківщини.

2. Військовим радам армій і перш за все командувачам арміями: (…)

6) сформувати в межах армії 3-5 добре озброєних загороджувальних загонів (до 200 чоловік у кожному), поставити їх у безпосередньому тилу нестійких дивізій зобов’язати в разі паніки і безладного відходу частин дивізії розстрілювати на місці панікерів і боягузів і тим допомогти чесним бійцям дивізій виконати свій обов’язок перед Батьківщиною (…).

3. Командирам і комісарам корпусів і дивізій:

А) безумовно знімати з постів командирів і комісарів полків і батальйонів, які допустили самовільний відхід частин без наказу… відбирати в них ордени і медалі та направляти їх у військові ради фронту для віддання під військовий суд;

Б) надавати всіляку допомогу й підтримку загороджувальним загонам армії в справі зміцнення порядку і дисципліни в частинах.

Наказ прочитати в усіх ротах, ескадронах, батареях, ескадрильях, командах, штабах.

Народний комісар оборони Й. Сталін

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Окупація України - Історія