Омбудсмен (швед, ombud – особа, що є представником інших осіб) – парламентський комісар з прав людини. Вперше цей інститут виник у Швеції. Шведський риксдаг (парламент) прийняв у 1809 р. Закон про правління, яким парламентові надавалося право обирати спеціального парламентського комісара (О.) для здійснення нагляду за додержанням законодавства і з метою урівноважити широкі повноваження короля з парламентом. Поширення інституту О. в інших країнах почалося з 20-х років XX ст. Тепер він існує майже у 100 країнах. У скандинавських країнах ця посадова
особа називається О., у Франції – посередником (медіатором), у Великобританії – парламентським уповноваженим, у Польщі – уповноваженим з прав громадян. При різноманітності організаційних форм усім їм властиві певні загальні риси. Це, зокрема, те, що діяльність О. спрямована на забезпечення законності у владних структурах. Головна сфера його діяльності – забезпечення прав людини. Як правило, О. обирає парламент, він незалежний при виконанні своїх функцій і має необхідні повноваження щодо розслідування відповідних справ. При встановленні правопорушень О. звертається до відповідних інстанцій і домагається відновлення прав громадян. З цією ж метою О. використовує й парламентські процедури. Щороку він подає парламентові доповідь про порушення прав громадян у країні.
