Омоніми – ЛЕКСИКА
ЛЕКСИКА
Омоніми
Омоніми (від грецького Homos – “однаковий” і Onyma – “ім’я”) – це слова, однакові за звучанням і написанням, але зовсім різні за лексичним значенням.
Наприклад: Ключ – предмет для замикання та відмикання замків і Ключ – джерело; Пара – фізичний стан води і Пара – кількість; Мул – тварина і Мул (у річці); Доривати (закінчувати щось рити) – Доривати (закінчувати щось рвати).
Слід розрізняти омоніми і багатозначні слова. У багатозначних словах значення пов’язані між собою, вони належать
У мові виділяється група неповних омонімів. До них належать Омоформи, омографи Та омофони.
Омоформи – це слова, що однаково звучать тільки в певній граматичній формі. Наприклад: Три – числівник у формі називного відмінка, Три – дієслово в наказовому способі; Шию – іменник у знахідному відмінку однини, Шию – дієслово в теперішньому часі. При зміні граматичних форм омонімічність
Омофони – це слова, що звучать однаково, але пишуться по-різному: Мене (займенник) – Мине (дієслово); Кленок (від клен – вид дерева) – Клинок (зменшена форма від клин); Орел (птах) – Орел (місто).
Омографи – це омоніми, що пишуться однаково, але мають різні наголоси: Мукаٰ – муٰКа, мала ٰ(прикметник) – МаٰЛа (дієслово), ПриٰКлад – приклаٰД (у гвинтівці).
Омоформи вживаються в художній літературі й народній творчості для образної передачі думок і почуттів. Думи мої, думи мої, квіти мої, Діти! Виростав вас, доглядав вас – де ж мені вас Діти? (Т. Шевченко). Ой піду я в чисте Поле, там дівчина просо Поле (Народна творчість).
Омофони та омоформи використовуються для створення каламбурів. З бузини упав Незграба і радіє, що Не з граба. Мама каже: “Глянуть Любо на твою роботу, Любо!” Песик шишку з лісу Ніс і подряпав нею Ніс (В. Плотников).
