Основні ідеї “Капіталу” К. Маркса
Історія економічних вчень
ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК МАРКСИСТСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ
6.2. Основні ідеї “Капіталу” К. Маркса
Найвизначнішими твором марксистської політичної економії став “Капітал” К. Маркса, який створювався автором протягом 1844-1883 рр.
Перший том “Капіталу” складається із семи відділів та двадцяти п’яти розділів. Предмет дослідження першого тому – процес накопичення капіталу.
Перший відділ присвячений аналізу товару і його властивостей. У другому відділі подається аналіз умов перетворення
Відділи з третього по п’ятий присвячені теорії додаткової вартості. Тут автор розкриває причини зіткнення інтересів буржуазії і пролетаріату. Треба зазначити, що в цих відділах К. Маркс дає своє визначення капіталу як класової теорії.
У шостому відділі відображені погляди автора на заробітну плату як на перетворену форму
Сьомий відділ присвячений розкриттю процесу нагромадження капіталу.
Кульмінація цього відділу – формування автором загального закону капіталістичного нагромадження: нагромадження капіталу – результат збільшення розмірів підприємств у ході конкурентної боротьби і зростання абсолютної величини безробіття.
У результаті К. Маркс приходить до ідеї про об’єктивну неминучість загибелі капіталізму і перемоги робітничого класу.
Другий том “Капіталу” складається з трьох відділів.
У першому і другому відділах автор дає опис поняття “капітал”. Тут К. Маркс, на відміну від А. Сміта і Д. Рікардо (які бачили в капіталі речовинну форму), визначає його як форму вираження класових виробничих відносин; розділ торкається питання швидкості обороту капіталу. Основою поділу капіталу на основний і оборотний, за Марксом, є подвійний характер праці. Складові елементи капіталу переносять свою вартість на товар конкретною працею, але при цьому одні з них переносять свою вартість повністю протягом циклу – це оборотний капітал, а інші – поступово, беручи участь у кількох виробничих циклах, – це основний капітал.
Третій відділ присвячений процесу відтворювання. За простого процесу відтворювання (у вартісному виразі) кількість вироблених засобів виробництва в одному підрозділі має збігатися з обсягом споживання в іншому підрозділі. За розширеного відтворювання (у вартісному виразі) обсяг виробництва в першому підрозділі більший від обсягу споживання в другому підрозділі.
Третій том присвячений процесу капіталістичного виробництва. Обгрунтовано тенденцію норми прибутку до зниження. Показано, що зростання обсягів капіталу призводить до зниження частки змінного капіталу, яким створюється додаткова вартість. Зниження норми додаткової вартості скорочує норму прибутку.
Додаткова вартість може мати такі форми: підприємницький прибуток, торговий прибуток, відсоток і рента.
У четвертому томі досліджується історія розвитку економічної теорії. Піддаються критиці погляди фізіократів, А. Сміта, Д. Рікардо та інших економістів.
