Основні процеси заключної обробки

Матеріалознавство швейного виробництва

ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ ТЕКСТИЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

ОЗДОБЛЕННЯ ТКАНИН

Основні процеси заключної обробки:

1. Апретування – нанесення спеціального складу для надання тканині щільності, жорсткості (або м’якості), блиску. Залежно від будови та призначення тканини в склад апрету можуть входити різні речовини: клейові (крохмаль, КМЦ, декстрин та інші), гігроскопічні (гліцерин, поварена сіль), антисептики (борна або саліцилова кислота, формалін), а також речовини, які роблять тканину більш м’якою

(масло алізаринове, мило), або збільшують ступень її білизни (ультрамарин, білі фарбники). Апрет наносять за допомогою крохмальних плюсовок з двох або з однієї сторони тканини. Потім тканина надходить на сушильні барабани або на сушильно-ширильну машину. Апретування надає тканинам тимчасовий ефект, який зникає після декількох циклів прання. Для надання більш стійкого ефекту оздоблення все ширше використовують апрети, які не змиваються. Це такі препарати, як латекси (водні емульсії синтетичних смол) та розчинні в лугах ефіри целюлози.

2.Вирівнювання ширини – процес надання тканині рівномірної ширини по всій

довжині куска та усунення перекосів з наступною фіксацією наданої форми. Виконується на спеціальних ланцюгових ширильних машинах. Ланцюги при роботі машини незначно віддаляються один від одного і розтягують по ширині тканину, яку вони підтримують. Перекоси усуваються в результаті збільшення або зменшення швидкості руху одного з ланцюгів.

3.Каландрування – процес прасування тканини за допомогою каландрів, які складаються з декількох (2-8) металевих або набірних валів, які чергуються між собою. Ступень каландрування залежить від виду та призначення тканини і від конструкції каландру. Найбільше використання знаходять трьохвальні оздоблювальні каландри. Якщо тканина пропускається крізь каландр, вали якого обертаються з однаковою частотою, отримується матове оздоблення тканини, а якщо крізь каландр зі збільшеною частотою обертання металевого валу – глянцеве. Так, ситці муслінового (без апрету) та жорсткого (до 10% апрету) оздоблення випускають матовими, а ситці фулярового (1-2% апрету) та лощеного (сильно апретовані) оздоблення випускають глянцещеного (сильно апретовані) оздоблення випускають глянцевими. Для сріблястого блиску, який нагадує блиск шовкових тканин, сатини та ластики оздоблюють на сріблястому двовальному каландрі, поверхня якого покрита тонкими паралельними штрихами, розташованими під кутом до осі валу. Таке оздоблення називають СШО, воно є нестійким до прання. Однак, не всі тканини каландрують. Не піддають каландруванню костюмні тканини (коверкот, трико, вельвет-корд та інші) і більшість тканин для суконь з скрученої пряжі з рельєфною поверхнею (маркізете, поплін, тафта, епонж та інші).

В процесі заключної обробки можливе виникнення таких дефектів тканин, як нерівна ширина, нерівномірне апретування, перекіс тканини, її розрив, відірваний пруг та послаблення тканини після каландрування. Це грубі дефекти, які знижують сорт тканин.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Основні процеси заключної обробки - Матеріалознавство