Основний економічний закон

Основний економічний закон – внутрішньо необхідні, сталі й сутнісні зв’язки між двома сторонами основної економічної суперечності (продуктивними силами і відносинами економічної власності), які є основним джерелом розвитку суспільного способу виробництва, а також виражають основну мету певного способу виробництва. О. е. з. первісного ладу була необхідність постійного колективного виробництва (добування) засобів до існування та їх рівномірного розподілу серед членів общини на основі існування общинної власності. Сутність О. е. з. рабовласницького

ладу – захоплення дедалі більшої кількості рабів, їх колективної праці з метою привласнення додаткового і частини необхідного продукту та його паразитичного споживання. Основним об’єктом привласнення були самі раби. О. е. з. феодального способу виробництва – необхідність постійного привласнення додаткового і частини необхідного продукту селян і ремісників через позаекономічний примус з метою паразитичного споживання феодалами та іншими верствами панівного класу. Цей закон є законом розвитку економічної системи феодалізму. О. е. з. капіталістичного способу виробництва є необхідність виробництва
і привласнення додаткової вартості через економічний примус з метою розширеного капіталістичного відтворення і паразитичного споживання з боку класу рантьє і значною мірою вищих верств класу капіталістів. Важлива форма вияву О. е. з. – сутнісні причинно-наслідкові зв’язки між головною метою суспільного способу виробництва і засобами її досягнення. В СРСР робилася спроба встановити єдність між характером виробництва і формою економічної власності, передусім власності на засоби виробництва. Однак цієї мети, проголошеної в політичних програмах, не було досягнуто: основним суб’єктом привласнення стала верхівка партійного, державного і радянського апарату. Водночас кращим, ніж за капіталізму, був захист інтересів безпосереднього виробника, оскільки частина додаткової вартості перерозподілялася державою в інтересах розвитку суспільного виробництва (насамперед витратної економіки) і соціального захисту населення. На народних підприємствах у деяких розвинених країнах світу метою виробництва стало виробництво максимального доходу на кожного зайнятого, що означає усунення антагонізму між метою виробництва і засобами її досягнення.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Основний економічний закон - Економічний словник