ОСОБЛИВОСТІ АРХІТЕКТУРИ, КОЗАЦЬКОЇ ДОБИ
ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ
Розділ ІІІ
Культурні процеси напередодні і в добу козаччини
ОСОБЛИВОСТІ АРХІТЕКТУРИ КОЗАЦЬКОЇ ДОБИ
Гуманістичні ідеї, які приходили в Україну, визвольна війна 1648-1654 рр. робили економічні, політичні та культурні зв’язки з країнами Західної Європи досить стабільними. Звідти йдуть передові ідеї, найвищі культурні досягнення. Оживає інтерес до своєї минувшини, виводиться твердження, що козаки успадкували кращі риси свого народу. И. Борецький говорив, що “козаки – это же то племя славного народа
Ці впливи торкнулися всіх ланок життя суспільства і особливо позначилися на культурному розвиткові України.
В архітектурі середини XVI ст. відбуваються суттєві зміни. Зникають оборонні риси, будівлі перетворюються на звичайні житлові палаци. Це характерно не лише для зовнішніх форм. Змінюється комплекс у цілому: замки у Бережанах, Острозі, Кам’янці-Подільському та ін. Збагачення
Із прийняттям Магдебурзького права в Україні почалася регулярна забудова міст за європейськими зразками: у центрі, на площі, зводиться ратуша, а вся міська територія розбивається на прямокутні квартали. Землі обмаль, тому будинки по фасаду вузькі, у два-три поверхи, тягнуться до середини кварталу, на першому поверсі розташовуються службові або торгові приміщення, на другому – житло.
Місцеві майстри виробили власний напрямок в архітектурі. Цей період залишив по собі пам’ятники великої мистецької і культурної вартості (забудова Площі Ринок у Львові та ін.).
У Центральній Україні – свої особливості. Для Подніпров’я характерна нерегулярна забудова, раніше прокладені вулиці не переплановувались, а будинки зводилися на садибі за смаком господаря. Тому міста мали живописний вигляд. Житло заможного господаря будувалося традиційно – хата на дві половини. Яскравий приклад – будинок Лизогуба в Чернігові.
У культовій архітектурі розвиваються дві течії: продовжують зводитись дерев’яні церкви, що характерно для лісових районів Карпат та лісостепової зони, а також розвивається кам’яне мурування. У містах храм тягнеться вгору через брак місця (храми Львова, Ужгорода та ін.). У сільській місцевості храми компактні, чудово вписуються в навколишнє середовище. Це церква Михайла в с. Білостоці, усипальниця Богдана Xмельницького у с. Суботові, де він був похований 1657 р., церква Миколи Притиска в Києві та ін.
Посилюється інтерес до минувшини. Відновлюються стародавні храми. Так, П. Могила відбудовує храм Спаса на Берестові. Спроби наблизити образи святих до своїх співвітчизників стають нормальним явищем.
Розвиток цивільного будівництва вводить у мистецький обіг скульптуру, почасти декоративну та надгробки; портретні риси в ній нівелюються. У скульптурних студіях робляться спроби вивчити натуру і йти за законами анатомії. У релігійній скульптурі намічаються ознаки побутового жанру.
Ця епоха в українському мистецтві засвоїла гуманістичні ідеї як власне надбання. Людина стає провідною темою мистецтва, а реалізм – головною якістю.
