Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх

Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

§ 21. Кримінальна відповідальність

4. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.

Висловіть свою думку щодо доцільності запровадження певних особливостей притягнення неповнолітніх до кримінальної відповідальності. Запропонуйте, які особливості ви вважаєте доцільними передбачити законом.

Серед тих, хто скоює злочини, на жаль, є чимало неповнолітніх. Кримінальний кодекс України визначив, що відповідальність за ряд умисних злочинів настає з 14 років. Відповідальність

за інші злочини настає з 16 років.

Проаналізуйте наведену нижче статтю 22 Кримінального кодексу України й обгрунтуйте перелік злочинів, за які відповідальність настає з 14 років.

Із Кримінального кодексу України

Стаття 22. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність

1. Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років.

2. Особи, що скоїли злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за умисне вбивство (статті 115-117), посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника

нравоохоронного органу, члена громадського формування з охорони гро­мадського порядку і державного кордону або військовослуж­бовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їхньою діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги, представника іно­земної держави (статті 112, 348, 379, 400, 443), умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 121, частина третя статей 345, 346, 350, 377, 398), умисне середньої тяжкості тілесне ушко­дження (стаття 122, частина друга статей 345, 346, 350, 377, 398), диверсію (стаття 113), бандитизм (стаття 257), терорис­тичний акт (стаття 258), захоплення заручників (статті 147 і 349), згвалтування (стаття 152), насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (стаття 153), крадіжку (стаття 185, частина перша статей 262,308), грабіж (статті 186, 262, 308), розбій (стаття 187, частина третя статей 262, 308), вимагання (статті 189, 262,308), умисне знищення або пошко­дження майна (частина друга статей 194,347,352,378, частини друга та третя статті 399), пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (стаття 277), угон або захоплення заліз­ничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (стаття 278), незаконне заволодініїя транспортшім засо­бом (частини друга, третя статті 289), хуліганство (стаття 296).

При цьому існують певні особливості притягнення неповно­літніх до кримінальної відповідальності. До mix можуть бути засто­совані лише шість із дванадцяти видів кримінальних покарань – штраф, громадські роботи, виправні роботи, арешт, позбавлення волі на певний строк і позбавлення права займати певні посади або зай­матися певною діяльністю. При цьому строки й розміри цих пока­рань зменшені, порівняно з передбаченими для дорослих.

Види покарань

Розміри покарань для повнолітніх

Розміри покарань для неповнолітніх

Штраф

Від 30 до 10 тис. неоподаткованих мінімумів доходів громадян

До 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян

Громадські роботи

Від 60 до 240 годин

Від 30 до 120 годин

Виправні роботи

Від 6 місяців до 2 років із відрахуванням 10 до 20% заробітку в доход держави

Від 2 місяців до 1 року з відрахуванням від 5 до 10% заробітку і дохід держави

Арешт

Від 1 до 6 місяців

Від 15 до 45 діб

Позбавлення волі на певний строк

Від 1 до 15 років

До 10 років, за умисний злочин, пов’язаний із позбавленням людини життя, – до 15 років

В окремих випадках неповнолітній може бути звільнений судом від відповідальності із застосуванням до нього примусових виховних заходів. Таке рішення приймає суд, ураховуючи обставини справи, особу неповнолітнього. Ці заходи також уживають до неповноліт­нього, який не досягнув віку притягнення до кримінальної відпові­дальності. Кримінальний кодекс України передбачає декілька видів примусових виховних заходів.

Проаналізуйте витяг із Кримінального кодексу України та висло­віть свою думку щодо доцільності й ефективності виховних заходів, передбачених Кримінальним кодексам.

Із Кримінального кодексу України

Стаття 105. Звільнення від покарання із застосуван­ням примусових заходів виховного характеру

1. Неповнолітній, який скоїв злочин невеликої або серед­ньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки вій на момент постановлений вироку не потребує застосування покарання.

2. У цьому разі суд застосовує до неповнолітнього такі примусові заходи виховного характеру:

1) застереження;

2) обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;

3) передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;

4) покладення на неповнолітнього, який досяг п’ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов’язку відшкодування заподіяних майнових збитків;

5) направлення неповнолітнього до спеціальної навчально – виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років. Умови перебування в цих установах неповнолітніх і порядок їх залишення визна­чаються законом.

3. До неповнолітнього може бути застосовано кілька при­мусових заходів виховного характеру, що передбачені в час­тині другій цієї статті. Тривалість заходів виховного характеру, передбачених у пункті 2 та 3 частини другої цієї статті, уста­новлюється судом, який їх призначає.

4. Суд може також визнати за необхідне призначити неповнолітньому вихователя в порядку, передбаченому законом.

Закон, зокрема, передбачає застереження, обмеження дозвілля й встановлення вимог до поведінки неповнолітніх (наприклад, йому може бути заборонено виходити з помешкання в певний час доби – увечері та вночі, заборонено відвідувати дискотеки, клуби тощо), передача неповнолітнього під нагляд батьків, педагогічного або трудового колективу. Суд може покласти на неповнолітнього, який досягнув 15 років та має власне майно або заробіток, обов’язок відшкодувати завдані ним збитки. Найсуворішим примусовим вихов­ним заходом є направлення неповнолітнього до спеціального закла­ду соціальної реабілітації на строк до трьох років. Направлення до закладу соціальної реабілітації здійснюється судом незалежно від бажання винного та його батьків.

Під час прийняття рішення щодо притягнення неповнолітнього до кримінальної відповідальності суд обов’язково має з’ясувати рівень розвитку дитини, чи не здійснювався на неповнолітнього негативний вплив, який сприяв скоєнню злочину.

Скоєння злочину тягне за собою кримінальну відповідальність і покарання. До кримінальної відповідальності може бути притягнуто винного, який досяг 16 років, а за найтяжчі злочини -14 років. До досягнен­ня цього віку винний може бути підданий примусовим виховним Кримінальним кодексом України передбачено різні види покарань – від довічного позбавлення волі до штрафу. Закон передбачав певні особ­ливості притягнення до кримінальної відповідальності неповнолітніх.

При призначенні покарання суд ураховує обставини злочину, його наслідки, особу злочинця, а також обставини, які пом’якшують і обтяжу­ють відповідальність.

Запам’ятайте: кримінальна відповідальність, покарання, при­мусові заходи виховного характеру.

Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх - Правознавство