ОСОБЛИВОСТІ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗА АВТОРСЬКОЮ КОНЦЕПЦІЄЮ ПІДРУЧНИКІВ
Варіативна авторська концепція є документом, в якому визначено основні підходи до реалізації загального змісту Державного стандарту і базової програми у підручниках.
Загальна мета концепції підручників з музичного мистецтва – формування основ музичної культури молодших школярів. При цьому:
– музична культура розглядається як складне інтегративне утворення, що втілює комплекс особистісних музичних якостей дитини та дає їй змогу усвідомленого спілкування з музикою в навчанні та в житті; як складова художньої і духовної культури,
– структура музичної культури молодших школярів поєднує 4 блоки (музичну спрямованість, музичну обізнаність, музичну вихованість і музично-творчу розвиненість), які згруповано навколо музично-творчої діяльності, що є провідною умовою та засобом формування музичної культури особистості (рис. 1).
Відповідно до цих теоретичних положень концепцією передбачено розв’язання таких культуротворчих завдань:
– Становлення музичної спрямованості учнів (позитивної мотивації та емоційно-ціннісного ставлення до музики) з впливом на розвиток їхньої
– Формування музичної обізнаності школярів (знань, умінь, навичок, а також досвіду практичної діяльності у галузі музичного мистецтва), яка є складовою загальнокультурної компетентності.
– Реалізація виховних ресурсів музичної освіти, що передбачає власне музичне виховання школярів (подальше формування їхньої культури “спілкування” з музикою, прагнення до музичного самовдосконалення), загальнокультурне виховання учнів і сприяння формуванню їхніх духовних, моральних, естетичних, національних, комунікативних, трудових та інших якостей.
– Музично-творчий розвиток (удосконалення слухацьких і виконавських здібностей, творчих виявів музикальності). Принагідно розв’язуються завдання загальнокультурного і загального розвитку школярів.
Важливо, що формування музичної культури школярів спрямовується на розв’язання не лише вузькопредметних (суто музичних), а й широких виховних, розвивальних завдань музичної освіти.
Рис. 1. Структура музичної культури молодшого школяра
Новацією концепції є, насамперед, тематична структура змісту загальної музичної освіти молодших школярів.
Згідно з положеннями сучасних нормативних документів, в авторській концепції підручників збережено основні тематичні лінії та загальний обсяг змісту базової програми, проте передбачено його інноваційне структурування на засадах максимальної відповідності вимогам Державного стандарту щодо послідовності подання навчального матеріалу:
1 клас – музичне мистецтво та його роль у житті людини (пропедевтичне ознайомлення);
2 клас – джерела й розмаїття музичних творів; музична мова та розвиток музики;
3 клас – провідні музичні жанри (пісня, танець, марш) і прості форми їх втілення;
4 клас – основні жанри вокальної та інструментальної музики; зв’язок музики різних жанрів і різних народів.
При цьому різні аспекти взаємозв’язку музики з іншими видами мистецтва та засоби виконання музики послідовно розглядаються протягом вивчення усього курсу музичного мистецтва. Так само наскрізно відбувається ознайомлення молодших школярів з народною та професійною музикою України.
Навчальний матеріал чітко розподілено за семестрами й доповнено привабливими для дітей назвами тематичних блоків (табл. 3).
Таблиця 3
Тематична структура музичної освіти молодших школярів за авторською концепцією О. Лобової (2011 рік)
Клас | Семестр | Тематичні блоки | Кількість годин |
1 | І | Музика – мистецтво звуків | 16 |
II | Музика навколо нас | 19 | |
2 | І | Світ музичних творів | 16 |
II | Мова та розвиток музики | 19 | |
3 | І | В гостях у пісні | 16 |
II | Запрошують танець і марш | 19 | |
4 | І | Стежинами музичних жанрів | 16 |
II | Мистецтво без меж і кордонів | 19 |
Зміст підручника для 1 класу спрямовано на актуалізацію дошкільного музичного досвіду учнів і пропедевтичне ознайомлення їх з основами навчального курсу. Провідні завдання підручника: зацікавити учнів світом музики, розвивати природні задатки і потреби дітей в її сприйманні та власному творенні, у творчій музично-естетичній діяльності; закласти початкові основи знань, умінь і навичок у галузі музичного мистецтва.
Навчальний зміст підручника для 2 класу спрямовано на ознайомлення школярів зі звуковою природою, джерелами та різновидами музичного мистецтва; змістовим і емоційним багатством, виражальними і зображальними можливостями вокальних та інструментальних, програмних і непрограмних творів; з інтонаційною природою, основними елементами мови музики й особливостями її розвитку. Спрямування та обсяг матеріалу є умовою подальшого опанування учнями специфіки музичних жанрів.
Зміст підручника для 3 класу розширює та поглиблює уявлення учнів про пісню, танець і марш – провідні жанри музики: їх розмаїття, місце та значення у житті людини; сприяє усвідомленню пісенного, танцювального, маршового типів музики як першооснови музичного мистецтва; передбачає ознайомлення з простими музичними формами втілення пісні, танцю і маршу (куплетною, 1-, 2-, 3-частинними, варіаціями, рондо тощо).
Матеріали підручника для 4 класу спрямовано: на узагальнення та поглиблення знань про основні жанри вокальної й інструментальної музики (пісня, романс, п’єса, симфонія, концерт, опера, балет тощо) в українському та зарубіжному мистецтві; на формування елементарних уявлень про зв’язок музики різних жанрів і народів; на усвідомлення ролі музики у житті людини.
Музичний репертуар формується на засадах інтеграції національної домінанти і полікультурного підходу. Його основу складають твори з варіативного переліку базової програми, порядок подання яких скориговано відповідно до інноваційної тематичної побудови.
Детальне дидактико-методичне розроблення змісту музичної освіти у підручниках дає змогу молодшим школярам оволодіти комплексом ключових, міжпредметних і предметних компетентностей. Представлений розподіл матеріалу є чітким і зручним для використання: кожному уроку відповідає одна навчальна тема, розміщена на 2-х-3-х розворотах книги. Для тематичного контролю у 2-4 класах подані чотири комплекси контрольних тестів “Десять завдань для перевірки знань”. Узагальнення з вокальної роботи відбувається на семестрових уроках-концертах.
Провідним засобом реалізації змістових ліній державного стандарту в концепції є музично-творча діяльність, представлена різними формами (слухання музики, спів, елементарне музикування, музично-ритмічні рухи, ознайомлення з теорією музики, музична творчість тощо).
Для музичного сприймання запропоновано високохудожні фольклорні, сучасні та класичні твори. З метою активізації слухацької діяльності молодших школярів використано літературні та візуальні твори, елементи пластичного інтонування музичних настроїв, імпровізування ритмічних супроводів, інші творчі види роботи. Разом із формуванням слухацького досвіду відбувається ознайомлення учнів з життям і творчістю видатних представників музичного мистецтва й оволодіння термінологією, необхідною для свідомого аналізу характеру й засобів виразності музики та розвитку музичного мислення.
Провідну роль відведено виконавській, зокрема вокальній діяльності учнів. Для її організації у підручниках представлено народні та професійні дитячі пісні різного рівня складності (вміщення нового твору до кожної навчальної теми дає змогу вибирати пісню згідно з рівнем підготовленості учнів). Передбачено впровадження додаткових, зокрема творчих видів діяльності: інсценування; імпровізування й варіювання мелодій, супроводу та рухів; імітування гри на уявних інструментах; складання виконавського плану і т. ін.
Елементарне музикування передбачає різні види виконавства на дитячих, народних, шумових інструментах (а також з використанням оплесків, щигликів, притопів): відтворення простих ритмічних мотивів, ансамблеву гру, створення й імпровізування ритмічних супроводів до пісень, добір інструментів тощо.
Музично-ритмічні рухи (крокування, пластичне інтонування, вільне тактування, танцювальні рухи тощо) є органічною складовою уроків музичного мистецтва. У підручниках подані рухливі вікторини, жанрове варіювання мелодій зі створенням рухів, інсценування і рольове виконання пісень, танцювальні хвилинки, музичні розминки, рухливі ігри тощо.
Згідно з авторської концепцією, у змісті музичної освіти забезпечено взаємозв’язок усіх видів діяльності, підпорядкування їх певній навчальній темі, а також завданням формування музичної культури школяра.
Навчально-методичний апарат підручників орієнтований на створення умов для комплексного формування складових музичної культури, що передбачає реалізацію відповідних функцій навчальної книги.
Чинником розвитку музичної спрямованості учнів є система мотиваційних елементів підручника, серед яких: дидактичні вірші та казки; музичні ігри; музично-рухливі вправи (вікторини, танцювальні хвилинки, “вільне” диригування, пластичне інтонування); творчі завдання (інсценування і рольове виконання пісень, ритмічні оркестри, “акустичні” види музикування); дидактичні ілюстрації, малюнки та інші види наочності; вірші-загадки, ребуси, тексти “з пропусками”, елементи інтеграції музики з іншими видами мистецтв.
Формування музичної обізнаності спрямоване на опанування теоретичних основ музичного мистецтва та його зв’язків у ланках: музика-людина, музика-життя, музика-інші види мистецтв; оволодіння комплексом знань, умінь і навичок, способів різних видів музичної діяльності; практики і досвіду власних творчих спроб у всіх формах спілкування з мистецтвом тощо.
На реалізацію пізнавальної функції підручників спрямовано: практичні завдання щодо сприймання і виконання музики; інформацію у формі дидактичних казок і віршів, художніх і публіцистичних розповідей; довідкові матеріали (Словничок, Зверни увагу, запам’ятай, Сторінки-підказки); апарат повторення та контролю вивченого матеріалу (запитання, вправи, підсумкові завдання, заключні уроки-концерти) тощо.
Перспективи становлення загальнокультурної компетентності учнів реалізуються завдяки ознайомленню їх з відомостями щодо розвитку світової культури, специфіки різних видів мистецтв, формуванню навичок розуміння та первинного аналізу літературних, візуальних, сценічних творів.
Виховний компонент музичної освіти передбачає моделювання ситуацій, спрямованих на засвоєння норм спілкування з музикою; ознайомлення учнів за допомогою засобів мистецтва із системою загальнолюдських цінностей і набуття ними відповідного життєвого, естетичного, емоційного, морального досвіду.
Чинниками реалізації виховних функцій підручника є: гуманістичне спрямування змісту: залучення дитини до ідеалів краси, духовності, добра; виховний потенціал музичного репертуару, спрямований на формування кращих моральних якостей, патріотичних почуттів, любові до батьків, рідного краю, природи тощо; спрямованість завдань на формування культури спілкування з мистецтвом (слухання музики та співу, поведінки у класі, філармонії, театрі); “приховані” виховні аспекти колективної музично-творчої діяльності (колективізм, взаємоповага, співчуття, тактовність, дружба); естетичне художнє оформлення книги тощо.
Розв’язання завдань музичного, загальнокультурного і загального розвитку учнів відбувається шляхом застосування системи завдань для розвитку їхніх музично-творчих і загальних якостей: різноманітних методів слухання та виконання музики, а також музично спрямованих вправ на розвиток мовлення, уваги, пам’яті, мислення, навичок розумових дій, загальнонавчальних здібностей, фізичних якостей дитини тощо.
У цьому контексті пріоритетним є творчий розвиток дітей, для чого у всіх видах музичної діяльності передбачено систему завдань евристичного та креативного типів. Серед них: створення мелодій і супроводів, розповідей і малюнків за музичними враженнями; ритмічна, вокальна, пластична імпровізація; зіставлення музичних, літературних, живописних творів; театралізація музичного матеріалу.
В основу навчально-методичного апарату підручників покладено систему словесних, наочних і практичних методів, що створюють передумови для раціональної організації навчання, виховання й розвитку школярів. Зважаючи на вікові особливості молодших школярів, навчальні книги вирізняються “дрібного” внутрішньо-тематичною структурою: подані в них завдання невеликі за обсягом та різнопланові за способом виконання.
Диференціювання інформації у підручниках відбувається шляхом виокремлення:
– основних і додаткових текстів, розподілених за видами діяльності й рівнями складності за допомогою апарату орієнтування;
– довідкових матеріалів (Словничок та Зверни увагу, запам’ятай у межах навчальних тем і словник “Сторінки-підказки” наприкінці підручника);
– рубрик Це цікаво знати (додаткова інформація), Попрацюймо разом (завдання для групового і колективного виконання) тощо;
– позатекстових компонентів навчальної книги (малюнки, ілюстрації, репродукції картин, фото, портрети композиторів, схеми, графічні позначення ритмів і мелодій тощо).
Застосована у підручниках система орієнтування складається із комплекту сигналів-символів, що зберігається протягом усього курсу навчання:
Навчально-методичний апарат підручників розроблено з урахуванням того, що в організації навчання молодших школярів значну роль відіграє постійна підтримка уваги, оптимальний режим зміни видів роботи на уроці. Тому переважну частину навчальних завдань спрямовано на активізацію пізнавальної діяльності дитини.
Цьому сприяє особистісна, діалогічна, спонукальна форма пред’явлення завдання (послухай, виконай, проплескай, подумай, вислови свої враження тощо), а також подання матеріалу у формі гри, з використанням доступних дітям образів, завдань-цікавинок, спрямованих на стимулювання навчальної діяльності. Широко впроваджено систему активізуючих завдань, що передують вербальному чи візуальному тексту.
Придатність книг для самостійної роботи дає змогу вивільнити урочний час для активного спілкування дітей з мистецтвом (слухання музики, співу, музичної творчості). Низка завдань спонукає учнів залучати до музично-естетичної діяльності членів родини та друзів.
Урахування різних рівнів розвитку дітей забезпечується різноманітністю навчального матеріалу, наявністю завдань на вільний вибір, вправ на поступове оволодіння розумовими операціями.
Завдання підвищеного рівня складності – для допитливих) можуть бути запропоновані найбільш підготовленим школярам, у класах з поглибленим вивченням предмета або виконуються за бажанням учня. Разом із тим, у підручниках не використовуються позначення для завдань низького рівня складності: їх недоцільно виділяти певними позначками з етично-психологічних міркувань.
Дидактична насиченість підручника і наявність у ньому достатньої кількості пісень різного рівня складності дає змогу педагогічно доцільно добирати форми і методи роботи, а також інформаційний, музичний матеріал відповідно до рівнів підготовленості учнів.
У підручниках розроблено систему завдань на повторення і контроль засвоєння вивченого матеріалу. її представлено у вигляді комплексів запитань (які супроводжують певні види роботи), практичних вправ на перевірку і вдосконалення вмінь і навичок музично-естетичної навчальної діяльності. Переважну більшість таких завдань додано в ігровій, цікавій для дітей формі: виконати мелодію пісенно, танцювально і маршово; доповнити казку за допомогою малюнків; прочитати текст з елементами нотних ребусів і т. ін. Школярі із задоволенням виконують такі вправи.
Кожний тематичний розділ підручника завершують комплекси підсумкових контрольних завдань-тестів, а своєрідне “узагальнення” з вокальної роботи відбувається наприкінці навчальних семестрів на заключних уроках-концертах.
Актуальним для вчителя є питання щодо оцінювання навчальної діяльності дітей. Його слід здійснювати згідно із загальними рекомендаціями щодо оцінювання знань школярів із предметів художньо-естетичного циклу.
Вибір оптимального варіанта оцінювання має належати вчителю за умови, що обрана система є коректною, зручною і зрозумілою для дитини. При цьому вчителеві музики слід мати на увазі, що його навчальний предмет є специфічним і деякі види діяльності на ньому вимагають наявності спеціальних музичних здібностей (музичного слуху, чуття ритму та ін.), які розвинені не в усіх школярів. Тому відсутність або недостатній розвиток певних здібностей чи навичок не можуть бути приводом для зниження оцінки.
Учитель має планувати роботу з музичного виховання так, щоб кожна дитина мала змогу виявити себе і досягти успіху у різних видах музично-естетичної діяльності. Навчальні вимоги не повинні перевищувати природних можливостей школярів, характеризуючи та оцінюючи які вчителеві слід виявляти особливі тактовність і обережність.
Отже, реалізація особистісно-орієнтованої моделі навчання в авторській концепції грунтується на глибокій повазі й увазі до дитини, врахуванні її інтересів і потреб, особливостей загального й музичного розвитку; на “надзавданні” виховати компетентну, різнобічну та гармонійно розвинену людину.
Стиль подання матеріалу підручників грунтується на принципах: просто – про складне, цікаво – про обов’язкове, через труднощі – до успіху. При цьому переважає діалогічний виклад матеріалу, що передбачає не лише діалог культур, а й діалогічність спілкування учня з собою, учителем, товаришами, мистецьким твором і його автором.
Моделювання змісту музичного виховання молодших школярів і навчально-методичного апарату підручників “Музичне мистецтво” на основі варіативної авторської концепції створює передумови для формування основ музичної культури учнів та ефективної реалізації навчальних, розвивальних і виховних функцій загальної музичної освіти.
