Особливості природних умов і ресурсів. Природоохоронні території. Природні області
Розділ 3. ЛАНДШАФТИ І ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ
Тема 7. КРИМСЬКІ ГОРИ
§41. Особливості природних умов і ресурсів. Природоохоронні території. Природні області
Географічна розминка
Пригадайте, в яких кліматичних поясах розташовані Кримські гори і Південний берег Криму.
З’ясуйте, яке живлення і водний режим у кримських річок.
Клімат. За кліматичним районуванням Кримські гори лежать у межах кліматичної області Гірського Криму та в кліматичній області Південного берега Криму. Тут переважає гірський помірно-континентальний
Практичне завдання
За кліматичними картами атласу визначте основні кліматичні показники Кримських гір і Південного берега.
Мал. 192. Флюгерна крона дерева
У Кримських горах, як і в Карпатах, проявляється висотна кліматична поясність: з підняттям вгору на кожні 100 м радіаційний баланс зменшується у середньому на 25 МДж/м2, а температура повітря – на 0,65°. З висотою посилюється вітер. Сильні вітри, швидкість яких понад 15 м/с, бувають у горах 80-85 днів. Відомі роки, коли на Карабі-яйлі, яку вважають найвітрянішим місцем у Криму, сильні вітри тривали до 154 днів, а на Ай-Петрі – 125 (мал. 192). Трапляються в Криму й урагани зі швидкістю вітру понад 30 м/с. Вони виникають, коли тривалий час дмуть штормові вітри північно-східного напрямку.
Дивовижні об’єкти і явища
Пожирач снігу. У горах Криму нерідко спостерігається таке явище, коли з великої кількості снігу утворюється зовсім мало води. Це трапляється у разі дуже швидкого танення снігу під час вітру фену. Фен утворюється переважно тоді, коли повітряні маси перевалюються через Головне пасмо і спускаються вниз до моря. При цьому температура повітря дуже швидко підвищується на 18-20°, а відносна вологість, навпаки, знижується до 30 % і нижче. Сухе і тепле повітря поглинає вологу снігу, що тане, без утворення води.
Внутрішні води Кримських гір у цілому не дуже багаті, що зумовлено порівняно невеликою кількістю опадів, тривалим сухим літом, поширенням гірських порід, які розчинюються водою. Річкова мережа розвинена нерівномірно. У горах на висоті 600-1000 м розташована більшість джерел (мал. 193), з яких беруть початок струмки і річки, тому річкова мережа тут густіша (0,7-1,0 км/км2). На сході густота зменшується майже вдвічі.
Мал. 193. Штучне водосховище (1) і джерело (2) у Кримських горах
Кримські гори
Факти сьогодення
Святі води. Назви джерел у Гірському Криму часто починаються на “Ай”, що з тюркської мови означає “святий”. Це недаремно, бо люди здавна обожнювали воду, ставилися до неї турботливо. Про це свідчить і той факт, що всі джерела перебувають тут на обліку. Нині їх налічують 2605, загальним обсягом понад 300 млн м3 за рік. Щоправда, більшість джерел є маловодними. Однак на 19 з них припадає майже 64 % усього підземного стоку Гірського Криму. Саме ці великі джерела живлять річки в період, коли практично немає опадів. На південних схилах гір і на Південному березі Криму великих джерел набагато менше. Найводоносніші з них використовують для водопостачання курортів і місцевого населення.
Річки гірського типу мають невеликі за площею басейни, незначну довжину і малу водність. Залежно від напрямку стоку поверхневих вод, річки поділяють на три групи: північно-західних схилів Кримських гір (Альма, Кача, Бельбек та ін.); річки Південного берега Криму (Учансу, Дерекойка, Улу-Узень та ін.); річки північних схилів Кримських гір (Салгир, Мокрий Індол та ін.). Вододілами слугують поверхні яйл.
Річки Криму мають мішане живлення, в якому значна частка припадає на дощове і підземне живлення. Найвищі рівні води спостерігаються неодночасно на річках різних груп. Так, на річках північно-західних схилів вони спостерігаються в будь-якому місяці з грудня по липень. На річках південного берега найвищі рівні води бувають переважно в період з грудня по квітень, а на річках північного схилу гір – у лютому та квітні.
Однак водний режим річок значно змінений через створення водосховищ і забірних систем для зрошення. На кримських річках і тимчасових водотоках створено 15 водосховищ загальним об’ємом понад 200 млн м3 (мал. 193).
Кримські гори відрізняються значними запасами підземних вод, які виходять тут на поверхню у вигляді джерел (мал. 193).
Рослинний покрив Кримських гір і Південного берега Криму вирізняється великою різноманітністю. У горах налічують понад 2200 видів рослин, багато з яких є ендеміками. (Пригадайте їхні назви). На південному березі поширені паркові насадження з кипарисів, пальм, платанів, магнолій, зростає тут і суничне дерево (мал. 194).
Мал. 194. Суничне дерево (1), магнолія (2)
Історична довідка
Невід’ємні куточки ландшафту Південного берега Криму. Це – декоративні парки і сади, які виникли на самому початку XIX ст. при літніх резиденціях царів та аристократії. Найбільшими парками є Лівадійський (127 га), Алупкінський (близько 40 га) парки та Нікітський ботанічний сад (280 га). Перші два створені в ландшафтному стилі: враховані особливості пейзажу, уміло поєднуються місцеві дикорослі дерева з екзотичними. Найбільше тут можна побачити групи італійської і місцевої сосни, а також кедрів, платанів та ін. порід дерев. Сукупність усіх дерев і кущів у Нікітському ботанічному саду налічує понад 1500 видів, різновидів і форм, які розподілені на три парки. На відміну від двох попередніх парків, у ботанічному саду на першому плані не ландшафтні, а декоративні композиції.
Тваринний світ Гірського Криму багатий на лісові види, серед яких кримський олень і козуля. Крім них, тут мешкають кабани і муфлони, хоча чисельність останніх дуже невелика. Збереглися борсук, кам’яна куниця, лисиця та ласка. Птахів у кримських лісах небагато, тому тут майже не чути пташиного гомону. Утім тут трапляються дятли, ендемічні види синиць і чорноголової сойки, а також чорні дрозди, зяблики (мал. 195), горлинки. На Південному березі Криму мешкають плазуни, зокрема кримський гекон, леопардовий полоз і безнога ящірка жовтопуз (мал. 195). Серед комах тут численні цикади, москіти, ендемічна кримська жужелиця, махаон (мал. 195) та ін.
Висотна поясність. Для Кримських гір характерна висотна поясність грунтово-рослинного покриву (мал. 196). Передгір’я вкриті степовою рослинністю на щебенистих чорноземах. Степові ділянки чергуються з дубовими лісами на дерново-карбонатних грунтах. На Південному березі Криму поширені сухі ліси і чагарники на коричневих грунтах. Схили гір вкриті переважно дубовими і буковими лісами на бурих лісових грунтах. На вершинах яйл переважає лучно-степова рослинність на гірсько-лучних грунтах. Природоохоронні об’єкти. Внаслідок господарського освоєння природи Криму значно змінюються грунти, рослинність, умови мешкання місцевих диких тварин. Природні ландшафти поступаються антропогенним. Усі природні компоненти і природні комплекси потребують охорони і раціонального їх використання. З цією метою в Кримській гірській країні створено близько 120 природоохоронних територій. Вони є в кожній з трьох природних областей.
Мал. 195. Тварини Криму
Мал. 196. Висотна поясність Кримських гір
У Передгір’ї майже 30 природних об’єктів оголошені заповідними. Серед них 12 дубових гаїв, гора-останець Мангуп-Кале, Бельбецький і Качинський каньйони, печери – місця поселення палеолітичної людини та ін. Еталоном ландшафтів Головного пасма, які охороняють, є Ялтинський гірсько-лісовий заповідник, заказник Великого каньйону Криму, заповідні букові гаї на Ай-Петрі та ін.
Визначними пам’ятками природи південнобережної області є заповідники “Мис Мартьян” та “Карадаг”. Крім них, тут зосереджені ще 27 ландшафтних і 15 прибережних заповідних урочищ. Прекрасними пам’ятками співдружності людини і природи є в цій області парки, що охоплюють площу понад 1000 га, 17 з них оголошені пам’ятками садово-паркового мистецтва.
Природні області. За складом ландшафтів у межах Гірського Криму виділяють три області: Передгірську лісостепову, Головне гірсько-лучно-лісове пасмо, Кримське південнобережне субтропічне Середземномор’я.
Передгірська лісостепова область поширюється на Внутрішнє і Зовнішнє куестове пасмо і міжпасмові зниження. Клімат передгір’я напівпосушливий, теплий з м’якою зимою. Грунтовий покрив строкатий. Найпоширеніші тут передгірські чорноземи і дерново-карбонатні грунти, на південному-заході трапляються коричневі. Основними ландшафтами області є куестові степові, які людина перетворила на сільськогосподарські угіддя: ріллю та виноградники; куестові лісостепові, лісові куестові. Найосвоєнішими є міжпасмові полого-хвилясті чагарниково-степові ландшафти. Тут розташовується більшість населених пунктів, прокладені залізниця й автомагістралі. У Внутрішньому пасмі трапляються ще й низькогірні лісові ландшафти, а в долинах річок – долинно-терасні.
Головне гірсько-лучно-лісове пасмо. У назві цієї області добре помітні її основні ландшафтні особливості: панування лісових та лучних комплексів. Властивості клімату різних частин Головного пасма різноманітні. Саме вони та рельєф, що змінюються із заходу на схід, зумовили різноманітність ландшафтів. У цілому клімат змінюється від помірно жаркого напіввологого у низькогір’ї до прохолодного надмірно зволоженого на західних яйлах. Усі ландшафти поділяють на низькогірні, середньогірні та ландшафти яйл. На низько – і середньо-гір’ях переважають різні за видовим складом ліси, залежно від орієнтування схилів і розташування на заході, у центрі чи на сході Головного пасма. Найпоширеніші дубові, ялицево-дубові, соснові, букові, скельнодубові, буково-грабові ліси. Яйлинські ландшафти охоплюють вирівняні вершинні закарстовані поверхні і представлені гірсько-лучними лісостепом і степом.
Проблема
Учені називають багато причин безлісся яйл. Дехто з них пояснює відсутність лісу тривалим і надмірним випасом худоби. Як ви вважаєте, які саме природні умови могли стати причиною відсутності лісів на яйлах?
Кримське південнобережне субтропічне Середземномор’я як природна область збігається з приморським ландшафтним поясом південного схилу Головного пасма. У рельєфі області переважає низькогір’я, порізане глибокими долинами річок, ярів і балок. Клімат має ознаки середземноморського типу: на заході – жаркого посушливого з помірно теплою зимою, на сході – дуже посушливого, з дуже м’якою зимою. Основними ландшафтами області є скелясті низькогір’я з реліктовим ялицево-сосновим рідколіссям, зсувні низькогір’я з ялицево-дубовими лісами, нахилені сильно розчленовані низькогір’я з ялицевим рідколіссям та дубово-фісташковими заростями (мал. 198), терасовані нахилені рівнини і низькогірні хребти з полинно – злаковими і ковилово-типчаковими степами. Особливі ландшафти сформувалися у межах гір-лаколітів – Аюдаг, Кастель та ін., для яких характерні широколисті ліси і дубові сухостійні чагарники з підліском із вічнозелених рослин. Особливим зовнішнім виглядом вирізняються ландшафти вулканічних приморських низькогір’їв з дубовим рідколіссям і степами, наприклад такі, як на Карадазі.
Мал. 197. Плантації лаванди
Мал. 198. Фісташка туполиста
Особливості кліматичних умов дають змогу вирощувати в цій природній області ефіроолійні культури, зокрема троянду, лаванду (мал. 197), шавлію, а також високоякісні сорти винограду. Завдяки цілющому кліматові, мальовничим горам, теплому морю, екзотичній рослинності цей край здавна вважають здравницею і районом активної рекреаційної діяльності. Багато ландшафтів зазнали перетворення, а деякі повністю замінені на антропогенні.
УЗАГАЛЬНЕННЯ
Кримська гірська країна розміщена у кліматичних областях Гірського Криму з помірно континентальним кліматом та кліматичній області Південного берега Криму з ознаками середземноморського клімату. Кримські річки поділяють на три групи: північно-західних схилів Кримських гір; річки Південного берега Криму; річки північних схилів Кримських гір.
Для Кримських гір характерна висотна поясність грунтово-рослинного покриву.
За складом ландшафтів у межах гірського Криму виділяють три області: Передгірську лісостепову, Головне гірсько-лучно-лісове пасмо, Кримське південнобережне субтропічне Середземномор’я.
У Кримській гірській країні створено близько 120 природоохоронних територій.
Самоперевірка
Запропонуйте способи охорони унікальної природи Кримської гірської країни, крім створення природоохоронних територій.
Поясніть, як змінився би клімат Криму, коли б не було гір або коли гори простягалися не із заходу на схід, а з півночі на південь.
Яка роль поверхневих і підземних вод Гірського Криму у формуванні ландшафтів і життєдіяльності людини?
Назвіть основні грунтово-рослинні висотні пояси у Гірському Криму.
