Особливості словотвору у професійному мовленні. Правопис префіксів та суфіксів
Тема 4. Українська фразеологія та її місце у професійному мовленні. Українська лексикографія. Словотвір У діловій мові
3. Особливості словотвору у професійному мовленні. Правопис префіксів та суфіксів
Більшість префіксів, що вживаються в українській мові, мають правописні особливості. Їх пишуть за певними орфографічними правилами, і вони є орфограмами.
1. Перед буквами, що позначають голосні та дзвінкі й сонорні приголосні звуки, пишеться префікс з-: згаяти, зорати, зв’язати, зробити.
2. Перед глухими приголосними к, п, т, ф, х
3. Якщо корінь слова починається сполученням приголосних, то вживається префікс зі – (варіант префікса з-): зібраний, зітхнути, зізнання, зірвати.
4. Префікси роз-, без-, воз-, через – завжди пишуться з буквою з: розвиднілось, возвеличити, безсистемний, черезсідельник.
5. Префікси пре-, при-, прі – різняться значенням:
А) префікс пре – в українській мові виражає найвищий ступінь ознаки, якості й своїм значенням близький до слова дуже (предобрий, премудро, пречудово);
Б) префікс при – має значення приєднання, наближення
В) префікс прі – вживається тільки у словах прізвище, прізвисько, прірва.
6. У префіксах від-, під, над-, об-, між – кінцевий приголосний не змінюється: відзначати, обстеження, міжрайонний, підходити, надрізати.
