Освітній потенціал

Освітній потенціал – сукупність реальних ресурсів освіти (наявних і нагромаджених – знань, навичок, досвіду та ін.), які має суспільство для забезпечення соціально-економічного розвитку, і можливостей їх нарощування у майбутньому шляхом провадження раціональної державної політики в освітній сфері. Кількісні параметри О. п. визначають за допомогою низки абсолютних показників (наявність навчальних закладів, обсяг витрат, кількість учнів і студентів) і відносних (частка витрат держави на освіту, частка учнів і студентів у загальній кількості

населення, середня тривалість навчання одного працівника тощо). Важливою складовою О. п. є фонд освіти – сума фінансових ресурсів, виділених на освіту суспільством. Водночас О. п. включає і духовний компонент – досконалі національні традиції, моральні й духовні цінності, дух колективізму, патріотизму у поєднанні з засвоєними позитивними загальнолюдськими цінностями, а також практичний досвід людей. На рівні сім’ї О. п. включає не лише освітній рівень старших її членів, а й творчу атмосферу їх стосунків. На рівні трудового колективу виявом колективного духу є намагання окремих людей досягти спільних цілей,
сукупність морально-етичних цінностей, внаслідок чого виникає синергічний ефект. На рівні суспільства духовний компонент означає ставлення до рідної землі, національну гордість і патріотизм, дух народу. У країнах, що розвиваються, видатки держави на освіту становлять в середньому 4,1%, у розвинених країнах – 5,3% ВНП, в Україні за 1992-2000 вони скоротились з 4,6 до 3,5% ВВП за одночасного значного зменшення таких витрат у абсолютних показниках, що стає реальною загрозою суверенітету країни. У 2003 такі витрати становили 5,7% ВВП.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Освітній потенціал - Економічний словник