ОЗДОБЛЕННЯ ВИРОБІВ РІЗЬБЛЕННЯМ
Тема: ОЗДОБЛЕННЯ ВИРОБІВ РІЗЬБЛЕННЯМ
Мета: ознайомити учнів з технологією виконання контурного та тригранно-виїмчастого різьблення, інструментами для оздоблення; формувати вміння виконувати контурне та тригранно-виїмчасте різьблення; виховувати естетичні смаки, художнє мислення.
Ключові поняття: контурне різьблення, геометричне різьблення, прорізування, різак, карбування, орнамент, стилізований мотив, “ільчасте письмо”, “кривульки”.
Об’єкти практичної діяльності учнів: вироби з деревини.
Обладнання: стамески
Тип уроку: комбінований.
ОЧІКУВАНІ НАВЧАЛЬНІ РЕЗУЛЬТАТИ
1. Уміння характеризувати вид різьблення.
2. Уміння визначати етапи виконання оздоблення різьбленням.
3. Уміння розробляти сюжетні малюнки, орнаменти та переносити їх на поверхню запланованого для оздоблення виробу.
4. Уміння виконувати оздоблення виробів з деревини різьбленням.
5. Уміння дотримуватися правил безпечної праці в процесі оздоблення виробів з деревини різьбленням.
ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ
I. Організаційний етап.
II. Мотивація навчальної діяльності учнів. Актуалізація опорних знань учнів.
III. Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів.
IV. Вивчення нового навчального матеріалу.
1. Види різьблення.
2. Технологія різьблення.
3. Інструменти та пристрої, необхідні для виконання оздоблення.
4. Призначення технологічних пристроїв токарного верстата.
V. Практична робота Виконання вправ на різьблення.
VI. Підбиття підсумків, оцінювання результатів роботи.
VII. Домашнє завдання.
КОМЕНТАР ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ
Цей урок можна провести за рахунок виділення додаткової години з резерву часу. Він буде продовжувати опрацювання теми “Технологія оздоблення та оздоблення виробів з деревини”. Учитель самостійно обирає вивчення способу оздоблення. Автори пропонують розглянути тему різьблення, яка є доступною для вивчення та не вимагає значних матеріальних витрат. Тому впродовж цієї теми вчитель в бесіді з учнями актуалізує опорні знання з питань доцільності проведення оздоблення виробів, способів підготовки поверхонь виробів до оздоблення. Узагальнюючи відповіді учнів, учитель наголошує, що вони навчаться оздоблювати вироби різьбленням для надання їм красивого зовнішнього вигляду. Для усвідомлення учнями сутності цього способу вчителю потрібно продемонструвати вироби, оздоблені різними техніками різьблення.
Надалі слід перейти до загального ознайомлення учнів з видами різьблення та коротко схарактеризувати декілька технік різання деревини, акцентуючи увагу на тому, що основними елементами таких технік є геометричні орнаменти або стилізовані тваринні чи рослинні мотиви.
Потім доцільно пояснити учням, що найпоширенішим серед технік виконання, але досить цікавим видом оздоблення деревини є контурне різьблення. Його виконують на якісно висушених та відшліфованих поверхнях м’яких порід деревини. Ознайомлення зі спеціальними різальними інструментами та способами їх застосування вчитель проводить методом демонстрації.
Різьблення вимагає розробки композиції, яка формується з набору окремих елементів. Тому необхідно надати інформацію про них. Це може бути 4-5 елементів, які учні будуть використовувати надалі в побудові своїх авторських композицій. Детальніше можна ознайомити учнів із цією технікою, узявши для вивчення у другому семестрі варіативний модуль “Основи геометричного різьблення”.
У процесі вивчення цієї теми потрібно розглянути питання безпечної праці, причини виникнення травм, а також розповісти, як їм запобігати.
Опанування елементарних прийомів різання учні здійснюють у ході виконання практичної роботи. На заздалегідь підготовлених учителем заготовках вони виконують елементи геометричного різьблення.
ІНФОРМАЦІЯ ДО ВИВЧЕННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
У процесі спілкування з учнями вчитель повідомляє, що різьблення по дереву є одним з найдавніших видів художньої обробки деревини. Протягом багатьох століть і навіть тисячоліть людина оздоблювала свої помешкання різьбленими виробами: посудом, меблями, іншими речами домашнього вжитку, іграшками і навіть культовими предметами. На цьому уроці учні ознайомляться з контурним та тригранно-виїмчастим різьбленням. Учитель пояснює різницю між цими видами різьблення. Контурне різьблення має основний елемент – лінію (мал. 67, а). Форма її може бути різноманітною: пряма, дуга, хвилька тощо. Поєднанням таких ліній утворюють композицію геометричного або сюжетного характеру.
Тригранно-виїмчасте різьблення має переважно лунки у формі тригранної піраміди (мал. 67, б). У поєднанні контурного та тригранно-виїмчастого різьблення отримують геометричне різьблення.
Мал. 67. Елементи різьблення
Отже, геометричне різьблення (мал. 68) виконують у вигляді виїмок або виступів геометричних фігур: пірамідок, сфер, конусів та ін., які на поверхні заготовок утворюють трикутники, чотирикутники, кола, овали тощо. їх поєднання в різних комбінаціях дає можливість виконувати на поверхні виробу узори, стилізовані сюжети, орнаменти тощо.
Мал. 68. Фігури геометричного різьблення: а – трикутник; б – ромб; в – “змійка”; г – піраміда; д – зірочка; е – розетка
До різьбярського інструменту належать ножі різних форм та стамески. Для деяких видів робіт використовують звичайний ніж з двостороннім загостренням леза. Основним інструментом для виконання тригранних і чотиригранних лунок є косий ніж (мал. 69, а).
Мал. 69. Ніж-різак: а – будова; б – спосіб виготовлення
На допомогу вчителю. За відсутності в навчальних майстернях потрібного ножа його можна виготовити (мал. 69, б). Найпростіший спосіб виготовлення косого різака полягає в тому, що лезо виготовляють з уламка полотна слюсарної ножівки або стрічкової пилорами, а ручку – з двох половинок. Ручку виготовляють з деревини м’якої породи. В одній з половинок прямою стамескою вирізують паз для леза. Глибина його має бути меншою за товщину леза для міцної фіксації в ручці. Половинки намащують клеєм ПВА, вставляють лезо в паз. Зверху накладають другу половинку і стискають у лещатах або за допомогою струбцин.
Довжина леза скісного ножа повинна коливатися в межах 20…50 мм, ширина – 8…20 мм, товщина – 1…2 мм. Кут нахилу різальної крайки становить 55…70°, а кут загострення – 15.20°.
Потім учитель переходить до пояснення технології виконання тригранно-виїмчастого різьблення. Тут необхідно звернути увагу учнів на те, що процес отримання будь-якої фігури в тригранно-виїмчастому різьбленні складається з двох операцій – наколювання і підрізування. Для цього необхідно взяти ножа в праву руку (лівші виконують усе навпаки).
Учитель демонструє послідовність виконання елемента “кутик”.
Великий палець повинен лягти на скошену частину ручки. Це необхідно для того, щоб запобігти сповзанню руки під час натискання. Далі носок ножа суміщають з вершиною зрізу, а різальну крайку направляють точно по лінії правої сторони фігури. Тримаючи ніж вертикально, сильно натискують на нього, щоб носок заглибився на 1…1,5, а в окремих випадках – до 2 мм (мал. 70, а), потім опускають п’ятку ножа до перетину бічної лінії сколювання з горизонтальною лінією розмітки (мал. 70, б). Після цього повертають ніж у вертикальне розташування і витягують його. Потім необхідно відтворити наколювання правої сторони наступної лінії – і так до кінця. Так само проводять наколювання лівої частини.
Мал. 70. Виконання елемента “кутик”
Надалі виконується інша операція – підрізування. Для її виконання потрібно прикласти різальну крайку ножа до правої сторони зрізу так, щоб носок ножа співпав з його вершиною (мал. 71, а). Потім треба відвести руку з ножем назад, слідкуючи за тим, щоб збереглася паралельність між різальною крайкою і правою стороною зрізу (мал. 71, б). Після надавлювання на ніж його носок опиниться у вершині трикутника, а різальна крайка – на правій стороні трикутника. У результаті цього підрізаний трикутник відколеться (мал. 71, в).
Мал. 71. Прийом підрізування
Учитель демонструє виконання елемента “трикутна пірамідка” (мал. 72).
Спочатку виконують наколку у вертикальному положенні косого ножа. Найглибшою вона має бути в центрі. Далі в похилому положенні зрізують елементи, заглиблюючись до центру, там і буде найглибша наколка. Так утворюються грані тригранних лунок.
Мал. 72. Вирізання трикутної пірамідки: а – розташування на поверхні; б – технологія різання
Щоб процес виконання завдань був безпечним, необхідно звернути увагу учнів на дотримання певних правил безпеки, а саме:
– Під час різання робоча рука (та, у якій знаходиться ніж) повинна бути міцно притиснута до поверхні стола, цим досягається можливість вільного руху кисті.
– Усі рухи повинні здійснюватися тільки кистю.
– Утримуючи заготовку другою рукою, потрібно слідкувати за тим, щоб її пальці не перебували на шляху різання.
Надалі учні беруться до виконання практичної роботи Виконання вправ на різьблення.
Опанування прийомів різання доцільно розпочати з вирізування простих двогранних кутів у вигляді трикутника, ромба, “драбинки”, “змійки” тощо (мал. 73).
Мал. 73. Орієнтовні завдання
У вступному інструктажі вчитель звертає увагу на якість підготовки поверхні до оздоблення та виконання малюнка елементів різьблення. Далі акцентує увагу на особливостях та прийомах виконання різьблення залежно від напрямку волокон деревини, положенні різальної частини інструмента, правильному розміщенні заготовки, зміні її положення. Учитель наголошує на дотриманні правил безпечної роботи, особливо щодо положення руки, у якій утримується заготовка.
Учні виконують елементи геометричного різьблення на заздалегідь підготовленій основі, а потім виконують шліфування поверхні. У ході роботи при виявленні характерних помилок учитель зобов’язаний призупинити роботу, провести поточний інструктаж або інструктаж на робочому місці, пояснити методи недопущення або уникнення помилок у подальшій роботі.
Підбиваючи підсумки уроку, учитель може продемонструвати окремі роботи, надати аналіз щодо якості їх виконання, зазначивши типові недоліки.
Як домашнє завдання можна запропонувати розробити просту об’ємну композицію з елементів трикутників (мал. 74).
Мал. 74. Орієнтовні композиції
