Означення – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення
СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ
Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення
У поширеному реченні граматична основа поширюється другорядними членами – Означенням, додатком, обставинами. Вони пояснюють підмет і присудок або інші другорядні члени, розширюючи, доповнюючи повідомлення.
Означення
Означення – це другорядний член речення, що називає ознаку предмета і відповідає на питання Який? чий? котрий? скількох? скільком? скількома? (на) скількох?
З тихим плескотом на берег рине хвилечка Перлиста (Леся Українка).
Означення бувають Узгодженими і неузгодженими.
Узгодженими називаються означення, пов’язані з означуваними словами зв’язком повного узгодження (у роді, числі та відмінку).
Узгоджені означення виражаються:
А) прикметниками та прикметниковими зворотами. Любіть травинку, і тваринки, і сонце Завтрашнього дня, Вечірню в попелі жаринки, Шляхетну інохідь коня (Л. Костенко).
Б) дієприкметниками та дієприкметниковими зворотами. У відповідь – тільки Приглушений стогін (Ю. Збанацький). І день спадає стиглим овочем в мої долоні, Знесені в простори (Ю. Клен);
В) займенниками та порядковими числівниками. До берегів уквітчано-зелених пригнали човен Мій буруни злі (В. Еллан-Блакитний). Вступили в Перший з краю виноградник (М. Коцюбинський).
Неузгодженими називаються означення, пов’язані з означуваними словами способом керування або прилягання.
Неузгоджені означення виражаються:
А) іменниками в непрямих відмінках із прийменниками або без них. Ідуть воїни Святослава, прямуючи на Царгород (Ю. Яновський). Кругле, туге З ямочкою на підборідді непорушне (В. Винниченко);
Б) займенниками Його, її, їх. Його сірі очі блищали (Панас Мирний);
В) неозначеною формою дієслова. Настав час Виїжджати додому. Батько дав команду Сідати;
Г) прислівниками. Не причинені двері були і в квартиру Праворуч. (А. Головко).
