Перетворення ритму
Мета: дати учням пропедевтичне уявлення про “перетворення”: шумових ритмічних звучань на музичні; ритму – на мелодію.
Ця тема покликана поглибити знання щодо ритмічної основи музики та підготувати учнів до усвідомлення її звуковисотної організації.
Учні входять до класу під звучання п’єси “Весняні передзвони” М. Шуха. У ході евристичної бесіди щодо цього твору та самостійно прослуханих учнями дзвонів актуалізуємо їхні знання про тривалість і висоту музичного звучання.
Під час розгляду малюнків на с. 84 та слухання
Музичною “ілюстрацією” перетворення ритму на мелодизоване звучання є фортепіанна п’єса А. Хачатуряна “Гра на бубні” (з “Дитячого альбому”), в крайніх частинах якої зімітовано шумове звучання бубна. Під час елементарного структурного аналізу твору за допомогою схеми діти здобувають почтакове уявлення про музичну форму:
На прикладі розученої раніше поспівки “Кап-кап” демонструємо, як її ритмічно організовані звуки набувають різної
Під позначкою “для допитливих” наведено нотний запис мелодії, за яким можна стежити під час співу. Принагідно актуалізуємо знання щодо нот восьмих і четвертних тривалостей.
Для розучування запропоновано українську народну пісню “Ой минула вже зима”. Ознайомлюючи учнів з твором, звертаємо увагу на перелічені у тексті ознаки весни, а також актуалізуємо значення слова “веснянка”, яке є у змісті четвертого куплету.
Під час опрацювання твору певну складність можуть становити розспівування окремих складів на два звуки. Також слід звернути увагу школярів на чітке й інтонаційно точне виконання квартового стрибка до найвищої ноти мелодії (ре2).
Для урізноманітнення виконання пісні можна розподілити клас на дві групи, які позначатимуть на шумових інструментах музичний пульс (метр) і ритм твору. Також корисно доповнити спів рухами рук, присіданнями, водінням хороводу.
