Первинний облік затрат праці та її оплати

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

ЧАСТИНА 2. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ ОБЛІК

Розділ 5.

Облік праці та її оплати

5.3. Первинний облік затрат праці та її оплати

На виконання заходів по реалізації Державної програми переходу України на міжнародну систему обліку і статистики Міністерством статистики України № 253 від 09.10.1995 р. затверджено і введено в дію з 01.01.1996 р. наступні типові форми первинного обліку використання робочого часу:

П-12 “Табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати”;

П-13 “Табель обліку

використання робочого часу”;

П-14 “Табель обліку використання робочого часу”;

П-15 “Список осіб, які працювали в надурочний час”;

П-16 “Листок обліку простоїв”.

Для обліку використання робочого часу всіх категорій працюючих, для контролю за дотриманням працюючими встановленого режиму робочого часу, для отримання даних про відпрацьований час, розрахунку заробітної плати, а також для складання статистичної звітності з праці використовують “Табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати” (форма № П-12), який складається в одному примірнику уповноваженою

на те особою та після відповідного оформлення передається в бухгалтерію.

Відмітки у табелі про причини неявок на роботу, чи про фактично відпрацьований час, про роботу в надурочний час чи інші відхилення від нормальних умов роботи повинні бути зроблені тільки на підставі документів, оформлених належним чином (листок непрацездатності і т. п.).

Форма № П-13 “Табель обліку використання робочого часу” застосовується в умовах автоматизованої системи управління підприємством. Бланк табеля форми № П-13 з заздалегідь заповненими окремими реквізитами може бути створений за допомогою засобів обчислювальної техніки. До таких реквізитів відносяться: цех (відділ), бригада, прізвище, ім’я, по батькові, професія (посада), табельний номер і т. д., тобто дані, що є у довідниках умовно-постійної інформації. В цьому випадку форма табеля змінюється відповідно до прийнятої технології обробки даних. Разом з тим така форма повинна забезпечувати можливість відображати у ній облік використання робочого часу.

Типова форма № П-13, пристосована до різних умов організації виробництва, може бути доповнена необхідними даними, наприклад, для вугільної, гірничорудної та інших галузей промисловості, з метою контролю за знаходженням робітників на роботі під землею, доцільно включити показники часу спуску в шахту та підйому з неї.

Для обліку використання робочого часу працівників з твердим місячним окладом чи ставкою використовують типову форму № П-14 “Табель обліку використання робочого часу” (див. зразок 5.1).

Для забезпечення обліку використання робочого часу у вказаних документах застосовуються умовні позначення, приклади яких вміщуються в табелях, зокрема: ВЩ – вихідні (дні щотижневого відпочинку), святкові та неробочі; X – тимчасова непрацездатність та відпустки по догляду за хворим по карантину, оформлені листками непрацездатності; К – відрядження службові; В – відпустка (основна щорічна); ТТТТ – цілозмінні простої не з вини працюючого; ПР – прогули та інші неявки з поважних причин і т. ін.

Табель ведеться на протязі місяця керівником або обліковцем конкретного підрозділу, а в кінці місяця із підписами вказаних осіб передається до бухгалтерії.

Для працівників з погодинною оплатою праці дані табеля є основою для нарахування їм заробітної плати. Поряд з тим, для працівників як із погодинною, так і відрядною оплатою праці дані табеля є основою для здійснення аналізу використання робочого часу працівників підприємства.

Поряд із вказаним виникає запитання, як розрахувати заробітну плату працівнику із погодинною Формою оплати праці, у місяцях із різною тривалістю робочого часу?

Приклад.

Посадовий оклад працівника підприємства складає 500 грн. У травні місяці працівник брав за власний рахунок 3 дні відпустки із числа 8-годиних робочих днів. У липні місяці працівник знову брав за власний рахунок ще 3 дні відпустки. Із вказаного логічним буде уявити, що розмір нарахованої працівнику заробітної плати у травні і липні місяці буде однаковим. Проте це буде неправильно.

Для врегулювання даного питання, з метою врахування вищевикладених вимог законодавства, в кінці кожного року на наступний рік Міністерство праці та соціальної політики України видає відповідний нормативний акт “Про норму тривалості робочого часу на 20__ рік”, яким встановлює для всіх підприємств України єдині норми (у розрізі місяців) тривалості робочого часу на рік (див. табл.5.1.).

За даними таблиці 5.1. норма тривалості робочого часу в травні 20___року становила 136 годин, а у липні – 176 годин. Враховуючи посадовий оклад працівника в розмірі 500 грн. оплата однієї робочої години у вказаних місяцях становитиме:

– у травні (500 грн. : 136 год.) = 3,67 грн.;

– у липні (500 грн. : 176 год.) = 2,84 грн.

Зразок 5.1

Таблиця 5.1

Помісячні норми тривалості робочого часу на 20___ рік

№ З/п	Показники	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень	Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень	За рік
1	Кількість календарних днів	31	29	31	З0	31	30	31	31	30	31	30	31	366
2	Кількість святкових днів і днів релігійних свят (число місяця, на яке припадає свято)	2	1	1	4	1	1	10
1, 7	8	11	1, 2, 9, 30	28	24
3	Кількість вихідних днів	9	9	8	8	10	8	9	9	8	10	8	8	104
4	Кількість днів, робота в які не проводиться	11	9	9	9	14	9	9	10	8	10	8	8	114
5	Кількість робочих днів	20	20	22	21	17	21	22	21	22	21	22	23	252
6	Кількість днів, що передують святковим та неробочим, в які тривалість робочого дня (зміни) при 40-годинному тижні зменшується на 1 годину (число місяця, в яке скорочується тривалість робочого дня)	1	1	1	1	4
(б)	(30)	(23)	(31)
Норма тривалості робочого часу, год.
7	При 40-годинному робочому тижні	159	160	176	167	136	168	176	167	176	168	176	183	2012
8	При 36-годинному робочому тижні	144,0	144,0	158,4	151,2	122,4	151,2	158,4	151,2	158,4	151,2	158,4	165,6	1814,4
9	При 24-годинному робочому тижні	96,0	96,0	105,6	100,8	81,6	100,8	105,6	100,8	105,6	100,8	105,6	110,4	1209,6

Враховуючи те, що в травні і липні працівник не працював по три 8-годинних робочих дні, виходить, що він не відпрацював у кожному з місяців по 24 год. Тобто у травні він відпрацював 112 год. (136 год. – 24 год.), а в липні 152 год. (176 год. – 24 год.).

Виходячи із вказаного, нарахована заробітна плата у вказаних місяцях становитиме:

– у травні (3,67 грн. х 112 год.) = 411,04 грн.;

– у липні (2,84 грн. х 152 год.) = 431,68 грн.

Як видно із зазначеного, різниця при нарахуванні заробітної плати буде: 431,68 грн. – 411,04 грн. = 20,64 грн.

Зауважимо, що неправильне нарахування заробітної плати має безпосередній вплив на визначення прибутку, що підлягає оподаткуванню, а також на накладання штрафних санкцій на підприємство податковими органами за умов необгрунтованого завищення витрат!

Для обліку часу, який відпрацьовано надурочно, та оплати роботи в надурочний час використовується “Список осіб, які працювали в надурочний час” (форма № П-15), який заповнюється майстром або іншими посадовими особами, які відповідальні за облік робочого часу, та передається в бухгалтерію.

Облік часу простоїв здійснюється на підставі “Листка обліку простоїв” (форма № П-16). Аркуш обліку простоїв з відміткою про час простоїв використовується для запису в табелі.

Для обліку обсягів виконаних робіт, затрат робочого часу і нарахованої заробітної плати членам бригади, оплата праці яких здійснюється за відрядною формою оплати праці, у первинних виробничих підрозділах використовують “Наряд на відрядну роботу (для бригади)” (див. зразок 5.2.). Наряд виписують строком до одного місяця в одному екземплярі. В ньому на протязі місяця поряд із обсягами виконаних бригадою робіт, на зворотній стороні щоденно відмічається також кількість відпрацьованого часу кожним працівником бригади.

По факту виконання завдання або закінчення календарного місяця визначається загальна сума заробітку, яка належить бригаді за виконані роботи. Заробіток кожного працівника визначається, виходячи із його кваліфікаційного розряду та кількості відпрацьованого ним часу.

Для проведення такого роду розрахунку скористаємося прикладом, який наведено у зразку 5.2. Як бачимо, заробітна плата працівників будівельної бригади за квітень місяць 2005 року склала 2690 грн. 00 коп. Враховуючи те, що працівники бригади мають різні кваліфікаційні розряди, а також різну кількість відпрацьованого часу при виконанні бригадою роботи, здійснюється розрахунок загальної кількості по бригаді розрядо-годин:

(4×176+2×176+3×176+1×160+2×152) = (704+352+528+160+304) = =2048 розрядо-годин.

Зразок 5.2

Продовження зразку 5.2

Заробітна плата працівників бригади у розрахунку на 1 розрядо-годину розраховується діленням загальної заробітної плати на загальну кількість розрядо-годин по підрозділу. Множенням заробітної плати у розрахунку на 1 розрядо-годину на кількість розрядо-годин конкретного працівника визначають розмір його заробітної плати.

При нарахуванні оплати праці працівникам бригади можна також використовувати й інший варіант розрахунку, згідно з яким відпрацьований час кожного працівника множиться на його годинну тарифну ставку і таким чином визначається заробіток працівника по тарифу. Співвідношенням нарахованої по бригаді суми заробітної плати до суми заробітку працівників по тарифу визначається співвідношення у процентах загального відрядного заробітку до тарифного. Враховуючи даний процент, визначають заробіток кожного працівника.

Для обліку обсягів виконаних робіт, затрат робочого часу і нарахованої заробітної плати працівників – відрядників використовується також “Наряд на відрядну роботу (індивідуальний)” (див. зразок 5.З.), який відкривається на кожного працівника у розрахунку на календарний місяць.

Для нарахування заробітної плати водіям вантажних автомобілів використовується “Подорожній лист вантажного автомобіля”, зокрема: типова форма № 1 (міжнародна) і типова форма № 2 – в межах України (див. зразок 6.1). Подорожній лист виписується у розрахунку на кожен день (при далеких рейсах у розрахунку на один рейс). Для нарахування оплати праці водіям легкових автомобілів використовуються “Подорожній лист службового легкового автомобіля” (типова форма № 3).

Враховуючи особливості окремих галузей економіки, відповідним галузевим міністерствам надано право запроваджувати також інші спеціалізовані форми первинних документів по обліку праці та її оплати.