ПЕТТІ Вільям
Соціологія короткий енциклопедичний словник
ПЕТТІ Вільям (1623 – 1687) – англ. економіст, основоположник клас, політ, економії, д-р фізики, проф. анатомії та музики, представник школи “політ, арифметиків”, один з основоположників екон. статистики і демогр. досліджень. Автор праці “Політична арифметика, чи Роздуми стосовно розмірів і вартості землі, людей, будівель, сільського господарства, мануфактур, торгівлі, рибної ловлі, ремісників, моряків, солдатів; щодо державних прибутків, процентів, податків, засобів збільшення прибутків,
П. – відомий в історії науки своїм внеском у розвиток і розширення проблематики емпіричних досліджень соціальних процесів. Він перший визначив середню тривалість життя англійців. З його ім’ям пов’язана спроба прогнозування подвоєння кількості населення Англії через 360 р Передбачення не виправдалось, бо за 100 років населення країни зросло у 8 разів. Проте
П. наблизився до розуміння середньо-статист. величин та показників (обчислення середніх сум витрат англійця, француза, розрахунки потреб суспільства у відповідних професіях залежно від густоти заселення території, рівня розвитку промислів). На підставі підрахунків витрат на лікування захворювань, боротьбу з епідеміями довів екон. доцільність для держави вкладати капітал у будівництво лікарень, притулків для людей похилого віку, в санітарні споруди і тлі, П. встановив, що частка витрат сімейного бюджету на харчування зростає з його зменшенням і навпаки – при збільшенні розміру доходів сім’ї питома вага витрат на харчування скорочується. Це відкриття П. залишилось не поміченим його сучасниками, а в XIX ст. було повторно встановлене і сформульоване як закон Енгеля (див. Енгеля закон).
П. розробив проект організації держ. служби по збиранню та поширенню “кількісних”, тобто статист., матеріалів – своєрідних прообразів майбутніх статист, установ та організацій, але ця ідея випередила свій час і не була реалізована за життя її автора.
Дослідження П. стимулювали розвиток екон., демогр. і статист, досліджень в Англії та ін. європейських країнах. Вони закладали підгрунтя для розуміння існування соціальних закономірностей і певною мірою просвіщали ті масові обстеження XIX ст., що відомі в історії соціології як “моральна статистика” та “гігієна соціальна” (див. Статистика моральна, Гігієна соціальна).
